Український журнал Здоров'я жінки (Mar 2022)
Акушерські та перинатальні наслідки розродження після ДРТ в жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі
Abstract
Мета - проаналізувати клінічний перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок з інфекціями, що передаються статевих шляхом, (ІПСШ) в анамнезі після проведеної прегравідарної підготовки перед циклами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Матеріали та методи. Проведено клінічний аналіз перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у 100 жінок, які завагітніли після ДРТ, з ІПСШ в анамнезі. Цих жінок поділено методом випадкового вибору на дві групи: I (основна) група - 50 вагітних, що підлягали прегравідарній підготовці, акушерському та перинатальному супроводженню і розродженню відповідно до розроблених нами медико-організаційних алгоритмів, прогностичної методики та лікувально-профілактичних схем; ІІ група - 50 вагітних, які одержували загальноприйняті прогностичні та лікувально-профілактичні заходи. До ІІІ групи (контрольної) залучено 50 практично здорових вагітних жінок зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» та «Statistica 8.0». Результати. Основним ускладненням у вагітних І групи була плацентарна дисфункція, яку за рахунок запропонованої нами прегравідарної підготовки та веденню вагітності вдалося знизити з 38,0% у ІІ групі до 22,0% у І групі (p<0,05), у структурі якої переважала компенсована (72,7%) і субкомпенсована (27,3%) та відсутні декомпенсовані форми, рецидиви ІПСШ (І група - 6,0%, ІІ група - 16,0%, p<0,05) і кольпіти (І група - 16,0%, ІІ група - 26,0%, p<0,05). Важливим стало зменшення рівня прееклампсії (І група - 6,0%, ІІ група - 10%). Крім того, у ІІ групі досить часто спостерігалася гестаційна анемія (48,0%), рівень якої вдалося знизити до 24,0% (p<0,05). Проведений аналіз клінічного перебігу пологів показав істотне зниження всіх ускладнень розродження: передчасних пологів (І група - 12,0%, ІІ група - 26,0%, p<0,05); передчасного розриву плодових оболонок (І група - 12,0%, ІІ група - 36,0%, p<0,05); дистресу плода (І група - 8,0%, ІІ група - 20,0%, p<0,05) і акушерських кровотеч (І група - 10,0%, ІІ група - 18,0%), що пов’язано з вираженим зниженням основних ускладнень гестаційного періоду). Стан новонароджених після пологів: у І групі у 86,07% випадків стан дітей був задовільним, 13,59% дітей народилися з ознаками асфіксії (легкого та середнього ступеня), а загальний рівень дітей, народжених в асфіксії, зменшився у 2,5 раза. Показник затримки розвитку плода зменшився з 14,4% у ІІ групі до 3,03% у І групі. Комплексне динамічне спостереження і патогенетична терапія виявились ефективними для настання вагітності методом ДРТ і сприятливого результату вагітності у 81,0% жінок; зниження репродуктивних втрат - у 4,4 раза, перинатальної смертності - у 8,5 раза. Висновки. Проведення ранньої діагностики, профілактики та лікування інфекційної патології жінок до настання вагітності, прегравідарна підготовка та планування вагітності в жінок з ІПСШ в анамнезі дають змогу ефективно відновити репродуктивну функцію, знизити частоту ускладнень гестаційного періоду, тяжкість перебігу (частоту і тривалість рецидивів) інфекційного процесу під час вагітності, попередити тяжкі форми неонатальної інфекції, знизити рівні перинатальної захворюваності й смертності. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Keywords
