Соціальна реабілітація військовослужбовців: до питання термінології

Abstract

У статті проаналізовано психолого-педагогічні підходи науковців до сутності та змісту наукових дефініцій «реабілітація» та «соціальна реабілітація». На основі проведеного аналізу з’ясовано, що реабілітація означає відновлення здоров’я, функціонального стану і працездатності, порушених хворобами, травмами або фізичними, хімічними та іншими соціальними чинниками. Проаналізовано особливості використання терміну «реабілітація» в історичному контексті, починаючи від часів Першої світової війни і по сьогоднішній день. Досліджено, що реабілітація є складним багатогранним поняттям, що означає «відновлення» і передбачає різні аспекти: юридичний, психологічний, соціальний, медичний, педагогічний, соціономічний. Головна увага зосереджена на аналізі різних видів реабілітації (медичній, психологічній, соціально-психологічній, соціально-педагогічній). На основі узагальнення встановлено, що соціальна реабілітація військовослужбовців має носити комплексний характер і передбачати поєднання діагностувальних, коректувальних, терапевтичних і профілактичних заходів. Здійснювати соціальну реабілітацію військовослужбовців повинна команда фахівців різних галузей – соціальних працівників, реабілітологів, медиків, психологів, соціальних педагогів. Ключові слова: реабілітація, соціальна реабілітація, психологічна реабілітація, медична реабілітація, військовослужбовці.