Сучасна педіатрія: Україна (Apr 2023)

Відповідь вегетативної нервової системи в дітей з пролапсом мітрального клапана на фізичне навантаження

  • I.O. Mitiuriaieva-Korniiko,
  • O.V. Kuleshov,
  • K.V. Pivtorak,
  • Ya.A. Medrazhevska,
  • L.O. Fik

DOI
https://doi.org/10.15574/SP.2023.131.46
Journal volume & issue
no. 3(131)
pp. 46 – 51

Abstract

Read online

Проблема діагностики серцево-судинних захворювань є актуальною. Поширеність пролапса мітрального клапана (ПМК) зростає за останні десятиріччя, що потребує диференційованого вивчення для попередження його ускладнень у дітей. Мета - вивчити реакцію вегетативної нервової системи на фізичне навантаження в дітей з ПМК з урахуванням мітральної регургітації (МР). Матеріали та методи. Обстежено 44 дитини віком від 13 років до 17 років із ПМК, розподілені на групи з урахуванням МР. Перша група - 20 (45,5%) дітей з ПМК з МР, друга - 24 (54,5%) дитини з ПМК без МР. Вивчено вплив фізичного навантаження на стан вегетативного гомеостазу в таких дітей. Оцінено показники, які відображають стан вегетативної нервової системи (ВНС) і варіабельності ритму серця (ВРС), з визначенням спектральних і частотних параметрів за допомогою кардіоінтервалографії. Оцінено зміни зазначених параметрів після навантаження відносно вихідних даних. Результати. Спостерігалося збільшення VLf (Very Low Frequency - діапазон дуже низькочастотних коливань) та Lf (Low frequency - діапазон низькочастотних коливань) на 32,7% і 65,6% у дітей без МР, що свідчить про посилення симпатичного відділу ВНС, тоді як у дітей із МР - на 40,5% і 85%, відповідно, тобто більше на 7,8% і 19,5%, ніж у дітей без МР. Це можна пов’язати з посиленням симпатикотонії на тлі МР. Серед параметрів, які описують парасимпатичний відділ ВНС, відмічалося збільшення Hf (High frequency - діапазон високочастотних коливань) на 67% у дітей без МР, за її появи такий параметр зменшився на 9,1% - спостерігалося посилення відносної симпатикотонії. Підвищення симпатичного тонусу також відмічалося і в прирості Lf/Hf на 3,8% (без МР) і на 28% (з МР). Аналіз часових параметрів варіабельності ритму серця (ВРС) показав зміни у вигляді зменшення SDNN (Standard deviation of the NN (R-R) intervals - стандартне відхилення інтервалів R-R) майже удвічі (р<0,05) у дітей обох підгруп і збільшення rMSSD (root mean square of successive R-R interval differences - стандартне (середньоквадратичне) відхилення різниці послідовних інтервалів R-R) на 23,2% у дітей без МР (р<0,05), а за появи МР відмічалося зменшення цього параметра на 24,3%. Отже, у дітей з ПМК з появою МР посилювалися зміни параметрів, що відображають стан ВНС у вигляді посилення симпатикотонії та послаблення парасимпатикотонії. Висновки. У дітей з ПМК на тлі фізичного навантаження посилюються зміни балансу ВНС незалежно від наявності або відсутності МР. У дітей з ПМК на тлі МР після фізичного навантаження збільшується вплив симпатичного відділу ВНС майже удвічі. Ці діти повинні бути під ретельним наглядом педіатрів, дитячих кардіологів і сімейних лікарів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords