Розвиток ідей Марії Монтессорі у вітчизняній педагогічній думці на початку ХХ ст.

Abstract

Італійський лікар, психолог та педагог Марія Монтессорі (1870–1952) розробила та реалізувала на практиці метод виховання і навчання дітей від 3 до 9 років, який ґрунтувався на створенні відповідно до природи дитини умов для самовираження й вільного розвитку її індивідуальності, мінімізуючи педагогічне керівництво цим процесом та виключаючи будь-яке насилля і тиск. Пошук альтернативних моделей освіти і сприйнятливість до інновацій зумовив цікавість вітчизняних педагогів до зарубіжного досвіду, зокрема і до методу Монтессорі, який уже здобув світове визнання. На українських землях царської Росії не було дитячих садків, які б працювали за системою Монтессорі. Проте сам метод Монтессорі був широко відомим та активно обговорювався українськими педагогами. Високо оцінюючи метод М.Монтессорі українські педагоги не вважали його універсальним, підкреслювали необхідність адаптації його до реалій українських дитячих садків, національних особливостей, менталітету, традицій. Ключові слова: метод Монтессорі, вільне виховання, С.Русова, Н.Лубенець, К.Маєвська.