Вісник Харківської державної академії культури (Apr 2019)
Конфліктний дискурс українських медіа під час агресії Росії в Азовському морі
Abstract
Актуальність. Досліджено патогенну риторику українських медіа періоду нападу Росії на українські кораблі в Керченській протоці. На сьогодні її функціонування в українському медіадискурсі під час агресії на Азові не вивчено. Мета. Визначити терміни мови ворожнечі, дисфемізми та евфемізми, які використовували журналісти. Методологія. Проаналізовано термінологічний апарат, який використовували українські медіа під час оперативного висвітлення агресії на Азовському морі. За допомогою контент-аналізу проаналізовано тексти інтернет-ресурсів, які висвітлювали хроніку подій у реальному часі. Також досліджено тексти інтернет-медіа, представлені в пошуковій системі Google. Результати. Розглянуто мову ворожнечі, дисфемізми та евфемізми в текстах журналістів, зокрема в так званому «текстовому онлайні». Якщо дисфемізми лише розпалюють ненависть у суспільстві, то евфемізми допомагають зменшити напруження. Проте обидва механізми є негативними, адже призводять до викривлення реальної ситуації. Новизна. Під час висвітлення українськими медіа агресії на Азовському морі використовувалися і дисфемізми, і евфемізми. З’ясовано джерела цих висловлювань, серед яких — самі журналісти, політики, експерти, активісти. Таким чином, журналісти поширюють патогенні висловлювання також, цитуючи слова третіх осіб. Практичне значення. Знання цих висловів та способів їх застосування допомагає протистояти деяким методам гібридної війни. Актуальне розроблення механізму законодавчого регулювання конфліктного дискурсу українських медіа та пошуку шляхів його усунення. Висновки. Визначено, що тенденції конфліктного дискурсу в українських медіа існують. Більше того, мову ворожнечі постійно поширюють одні й ті самі медіа. Причина цього явища — відсутність в Україні законодавчого регулювання висвітлення російсько-українського конфлікту та саморегулювання медіа.
Keywords
