Обґрунтування вибору допоміжних речовин для створення таблеток на основі пастернаку посівного трави екстракту густого

Abstract

Вступ. У сучасних умовах серцево‐судинні захворювання займають одну з провідних позицій з-поміж неінфекційних хвороб в усьому світі, що, зі свого боку, призводить до інвалідизації та смертності хворих. Найбільш поширеними нозологічними формами, що потребують особливої уваги та невідкладних дій з боку медичних працівників, є ішемічна хвороба серця (з ознаками стенокардії та інфаркту міокарда), атеросклероз, інсульт, серцева недостатність, кардіоневрози, артеріальна гіпертензія, хвороби периферійних артерій та ін. Особливу роль у лікуванні вище зазначених патологій відіграють фітопрепарати, актуальність розроблення на упровадження у виробництво і медичну практику яких не викликає сумніву. Мета. Обґрунтування вибору допоміжних речовин з метою їх уведення до складу таблеток кардіопротекторної, протизапальної та спазмолітичної дії, розроблених на основі рослинної субстанції пастернаку посівного трави екстракту густого для лікування та профілактики захворювань серцево‐ судинної системи. Матеріали та методи. У роботі були використані фізико‐хімічні, фармакотехнологічні та статистичні методи аналізу. Як активний фармацевтичний інгредієнт було обрано пастернаку посівного трави екстракт густий та дозволені до медичного застосування допоміжні речовини. Таблетки отримували методом вологої грануляції. Дослідження впливу допоміжних речовин на такі показники, як однорідність маси таблеток, стираність та стійкість до роздавлювання, а також їх розпадання проводили відповідно до вимог ДФУ 2‐го видання. Також вивчали залежність стійкості таблеток до вологи від природи допоміжних речовин у їх складі. Результати. Результати випробувань свідчать про недоцільність попереднього переведення густого екстракту у сипкий стан у разі змішування з досліджуваними носіямичерез високі значення вологопоглинальної здатності отриманих систем. Тому на наступному етапі випробувань густий екстракт безпосередньо уводили до складу таблеткової маси з подальшим гранулюванням. На підставі проведених фармакотехнологічних досліджень нами було установлено, що оптимальний залишковий вміст вологи в масі для таблетування має знаходитись в межах (2,5 ± 0,5) %. Визначено оптимальне значення тиску пресування на рівні 110 МПа, що забезпечує розпадання таблеток протягом 5–6 хв. та необхідну стираність на рівні 0,2–0,3 %. Висновки. На основі проведених фізико‐хімічних і фармакотехнологічних досліджень та одержаних результатів було обрано оптимальний склад допоміжних речовин для нового таблетованого лікарського засобу, розробленого на основі рослинної субстанції пастернаку посівного трави екстракту густого методом вологої грануляції, а саме: мікрокристалічну целюлозу, крохмаль картопляний, кросповідон XL 10, аеросил.

Keywords

• допоміжні речовини; технологія; таблетки; показники якості; пастернаку посівного трави екстракт густий.