КОМУНІКАТИВНА КУЛЬТУРА ЯК КОМПОНЕНТ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

Abstract

Стаття присвячена аналізу поняття та сутності комунікативної культури, специфіки її прояву в працівників правоохоронних органів. Охарактеризовано комунікативну культуру як необхідний складник професіоналізму фахівця; виявлено основні фактори, що зумовлюють доцільність уживання певних заходів для її розвитку й вдосконалення. У контексті здійсненого теоретичного аналізу наукової літератури з проблеми дослідження виокремлено структуру комунікативної культури майбутнього фахівця, до якої належать такі основні складові частини: 1) індивідуально-особистісна, компонентами якої є індивідуальні особливості особистості (темперамент, характер, здібності, інтелектуально-пізнавальна сфера, екстравертованість/інтровертованість та ін.) та її прижиттєві надбання (ідеали, установки, цінності, моральні якості, етичні норми); 2) мотиваційно- вольова, яка охоплює потребнісно-мотиваційний (потреби в пізнанні й самопізнанні, в оцінюванні інших людей, у спілкуванні, самоствердженні, самовдосконаленні, самовираженні; мотивація досягнення успіху й уникнення невдач; спрямованість особистості на своє «Я», на комунікативний контакт, на справу) та емоційно-вольовий компоненти (самоконтроль, емоційна стійкість, емоційна культура (культура прояву емоцій), уміння уникати конфлікту або ефективно виходити з нього); 3) соціально-комунікативна, яка включає соціально-психологічний (емпатія, сприйняття себе та інших, уміння бути потрібним, рефлексивність, усвідомлення соціальної ролі й манери поведінки, узгодженої із цією роллю) та індивідуально-комунікативний компоненти (взаємозв’язок, взаєморозуміння; уміння встановлювати й підтримувати контакт, зворотний зв’язок; мовна компетентність, культура мислення і мови, мовленнєва активність; комунікативні знання, уміння та навички). Обґрунтовано, що зазначені складники структури взаємодоповнюють одна одну та впливають на якість комунікативної культури працівників правоохоронних органів. Ключові слова: комунікативна культура, зміст та структура комунікативної культури, складники й компоненти комунікативної культури, рівень сформованості комунікативної культури. Lavrenyuk M. V. Communicative Culture as a Component of Professional Competence of Law Enforcing Bodies Personnel. The article is dedicated to the concept and essence of communicative culture and peculiarities of its manifestation among law enforcing bodies personnel. The article deals with communicative culture as indispensable component of professionalism; major factors that specify expedience of taking certain measures for its development and improvement are revealed. The structure of communicative culture of a future specialist is defined in the context of the scientific literature theoretical analysis of the research problem. It includes the following main components: 1) individual and personal, components of which are peculiarities of a personality (temperament, character, abilities, intellectual and cogni- tive sphere, extroversion / introversion etc.) and his lifetime achievements (ideals, attitudes, values, moral qualities and ethics); 2) motivational and volitional, which includes the component of necessity and motivation (necessity for knowledge, self- knowledge, evaluation of other people, communication, self-assertion, self-improve- ment, self-expression; motivation to achieve success and avoid failures; self- direction of a personality, direction to a communicative contact, an affair) and emotional and volitional component (self-control, emotional stability, emotional culture (culture of displaying emotions), ability to avoid conflict or effectively resolve it); 3) social and communicative, which includes social and psychological component (empathy, perception of yourself and others, ability to be necessary, reflexiveness, awareness of a social role and manners, coordinating with this role) and individual and communicative component (relationship, mutual understanding, ability to establish and maintain a contact, feedback; language competence, culture of thinking and language, speech activity; communicative knowledge, abilities and skills). It has been proven that above mentioned components of the structure complement one another and influence upon the quality of the communicative culture of law enforcing bodies personnel. Keywords: communicative culture, content and structure of communicative culture, elements and components of communicative culture, level of communicative culture forming. Лавренюк М. В. Коммуникативная культура как компонент профессиональной компетентности работников правоохранительных органов. Статья посвящена рассмотрению понятия и сущности коммуникативной культуры, специфики ее проявления у работников правоохранительных органов. Коммуникативная культура рассматривается как необходимая составляющая профессионализма специалиста; определены основные факторы, обусловливающие целесообразностьность употребления определенных мер для ее развития и совершенствования. В контексте проведенного теоретического анализа научной литературы по проблеме исследования выделена структура коммуникативной культуры будущего специалиста, к которой относятся следующие основные составляющие: 1) индивидуально-личностная, компонентами которой являются индивидуальные особенности личности (темперамент, характер, способности, интеллектуально-познавательная сфера, екстравертированость/интровертированость и др.) и ее прижизненные достижения (идеалы, установки, ценности, моральные качества, нравственные нормы); 2) мотивационно-волевая, которая охватывает потребностно-мотивационный (потребности в познании и самопознании, в оценке других людей, в общении, самоутверждении, самосовершенствовании, самовыражении; мотивация достижения успеха и избегания неудач; направленность личности на свое «Я», на коммуникативный контакт, на дело) и эмоционально-волевой компоненты (самоконтроль, эмоциональная устойчивость, эмоциональная культура (культура проявления эмоций), умение избегать конфликта или эффективно выходить из него); 3) социально-коммуникативная, которая включает социально-психологический (эмпатия, восприятие себя и других, умение быть нужным, рефлексивность, осознание социальной роли и манеры поведения, согласованной с этой ролью) и индивидуально-коммуникативный компоненты (взаимосвязь, взаимопонимание, умение устанавливать и поддерживать контакт, обратная связь; языковая компетентность, культура мышления и речи, речевая активность; коммуникативные знания, умения и навыки). Обосновано, что указанные составляющие структуры взаимодополняют друг друга и влияют на качество коммуникативной культуры работников правоохранительных органов. Ключевые слова: коммуникативная культура, содержание и структура коммуникативной культуры, составляющие и компоненты коммуникативной культуры, уровень сформированности коммуникативной культуры.