Мультиверсум: Философский альманах (Dec 2023)
Укорінення vs викорінення: людяність, справедливість та деколонізація життєвого світу в часи війни
Abstract
У статті розвивається концепція укорінення як основи життєвого світу й ідентичності людини. Розкрито загрози життєвому світу й ідентичності внаслідок руйнування довкілля і культурної традиції як свідомих практик агресора з метою подолання спротиву і викорінення народу з власної землі. Антитезу «укорінення» та «викорінення» показано як внутрішню сутність боротьби у воєнний час. Укорінення виявлене як моральний чинник: «укорінений – не викорінює» (С. Вейль). Викорінення показане як загальна колонізаторська і злочинна практика, відповідальність за яку покладається не лише на виконавців, а й на тих, хто виявляє з нею згоду або байдужість. Анонімне зло війни розкрите як таке, що підважує людяність і не має залишатися без покарання. Відновлення справедливості аргументовано як умову збереження ціннісного порядку і людяності у світі. Мир подано як ситуацію, в якій переможець і переможений розуміють моральне значення подій війни та її справедливі наслідки.