Впровадження категорії «адміністративний (публічний) секвестр» в систему приватного права України

Abstract

Статтю присвячено проблематиці правового регулювання відносин зі зберігання речей, які є предметом спору або вилучені з володіння власника поза їх волею на підставі публічно-правових приписів (секвестр). Досліджено правовідносини із забезпечення схоронності майна, які виникають між зберігачами та органами/підрозділами публічно-правових інституцій, які в силу положень законодавства мають повноваження на вилучення такого майна з володіння власника, а також між останніми та власниками/майбутніми власниками зазначеного майна. Звернено увагу на схожість певних характерних ознак таких відносин з конструкцією судового секвестру, а саме: річ має певне обтяження та в силу приписів закону (в широкому розумінні) не може бути залишена у володінні власника; рішення про її вилучення та передачу на зберігання приймає не заінтересована в її подальшій долі особа; така особа наділена відповідними владними повноваженнями та виступає як представник держави або територіальної громади (інспектори з паркування). У разі, коли подальша доля такої речі невідома (повернення власникові, передача новому (визначеному судом) власникові, продаж з публічних торгів, конфіскація, знищення, тощо), необхідним є забезпечення її схоронності задля забезпечення прав та інтересів майбутнього власника. З огляду на це зроблено висновок про доцільність поширрення на такі відносини регулювання відповідних положень цивільного законодавства. Пропонується використання наступної класифікації секвестрових відносин в системі приватного права: договірний секвестр, судовий секвестр, адміністративний (публічний) секвестр

Keywords

• договір зберігання
• секвестр
• виконавче провадження
• тимчасове зберігання
• забезпечення позову
• арешт майна