Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство (Jul 2020)
БАЛЕТНА КРИТИКА ОЛЕКСІЯ ГВОЗДЄВА
Abstract
Мета статті полягає у з’ясуванні основних аспектів критично-оцінної діяльності О. Гвоздєва у 20-х рр. ХХ ст. у сфері балетного театру СРСР, виявленні зовнішніх впливів на неї. Методи. У процесі дослідження застосовано комплекс наукових методів: аналіз літератури та джерел; порівняння основних підходів до розгляду танцю Г. Фукса та О. Гвоздєва; історичний метод – задля вивчення виникнення та еволюціонування концептуальних поглядів щодо розвитку балетного театру у критичному доробку О. Гвоздєва. Наукова новизна. Вперше проаналізовано критичні публікації О. Гвоздєва у 20-х рр. ХХ ст. в СРСР в аспекті зміни основних естетичних позицій щодо розвитку балетного театру, впливу на театрознавця художньо-естетичних концепцій та персоналій. Висновки. Праці О. Гвоздєва 20-х рр. ХХ ст. в СРСР відбивають тогочасні естетичні концепції розвитку балетної практики, вплинули на становлення теорії та критики радянського балету. На формування формалістичних поглядів О. Гвоздєва вплинули ідеї ОПОЯЗу (В. Шкловський). Театрознавець, наслідуючи принципи формалістів, зміст театрального дійства вбачав не в змістовності та ідейності, а в художніх особливостях (засоби, форми, прийоми тощо). На формування методів роботи О. Гвоздєва також вплинули праці німецького театрознавця Г. Фукса. Серед спільних інтенцій: підтримка розвитку власне танцювальних виразних засобів; розуміння специфіки класичного танцю та його потенціалу як основного виразного засобу балетного мистецтва; перспективність залучення молоді на шляху оновлення балету. До 1927 року відбувається зміна художньо-естетичних підходів О. Гвоздєва до оцінки балетів: висуває звинувачення у безпредметних формальних пошуках в сфері класичного танцю, єдиною цінністю останнього вважає технічність та фізкультурність; пристає на позицію відмови від онтологічних романтичних рис класичного балету, вимагає змістовності, емоційної виразності, драматизму, позбавлення від класової привілейованості балету. Переходить від естетичної до соціологічної природи критики.
Keywords
