ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ВПЛИВУ ОКРЕМИХ ФАКТОРІВ НА ЧАСТОТУ ВІДМОВ МЕХАНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОЗБРОЄННЯ ПІД ЧАС ЙОГО ЕКСПЛУАТАЦІЇ
Abstract
Досвід ведення сучасних бойових дій та проведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей свідчить, що використання справного озброєння та військової техніки, зокрема артилерійського озброєння, є елементом якісного виконання бойових завдань Збройними Силами України. Складність умов використання зразків артилерійського озброєння неминуче веде до необхідності удосконалення системи технічного забезпечення військ і однієї з основних її складових – системи технічного обслуговування. У статті викладено результати дослідження щодо технічного забезпечення артилерійського озброєння під час його експлуатації, зокрема: проведено аналіз особливостей конструкції зразків артилерійського озброєння; розглянуті основні види відмов самохідних артилерійських систем та характер змінення параметрів окремих деталей і складальних одиниць зразка під час раптових та поступових відмов; визначено ступінь впливу окремих факторів, які мають місце під час експлуатації на частоту відмов механічного обладнання артилерійського озброєння. Запропонована модель визначення параметрів процесу втрати працездатності зразком артилерійського озброєння. Встановлено, що для кожної складальної одиниці і зразка артилерійського озброєння в цілому може бути встановлений параметр, що обумовлює втрату працездатності, причому найбільш розповсюдженим законом змінення цих параметрів є лінійний, оскільки більша частина деталей і складальних одиниць зразка артилерійського озброєння схильна до зношувальних відмов, а його експлуатація протікає в умовах чіткого обмеження витрати ресурсу.
Keywords
