Технологічні особливості перекладення музичних творів для бандури

Abstract

Мета роботи – з’ясувати підходи до переосмислення виражальних засобів, проаналізувати і класифікувати перекладення інструментальних та інструментально-вокальних творів, запропонувати рекомендації щодо жанрово- стильових особливостей музичних творів в аспекті сучасних інструментальних перекладень. Методологія дослідження. Застосовано структурний метод у технологічному процесі перекладень для бандури, що дав змогу виявити такі виражальні засоби, робота з якими впливає на якість перекладення. Наукова новизна полягає в розробленні та систематизації теоретичних засад перекладення для бандури; визначено поетапність роботи з музичним матеріалом у перекладенні для бандури, запропоновано авторські штрихи та прийоми звуковидобування у процесі перекладення. Висновки. У перекладенні для бандури вирішальну роль відіграє розуміння перекладачем особливостей засобів музичної виразності та їх реалізації за допомогою можливостей інструмента. Перш ніж робити перекладення, транскриптору потрібно ознайомитися з вибраним для перекладення твором, попередньо програвши його, або почути в записі чи в концертному виконанні, уявно почути твір оригіналу в новому інструментальному середовищі і при цьому враховувати темброву подібність звучання інструмента. Взаємопроникнення різних типів мелодії реалізується творчим застосуванням штрихів. Основними штрихами є щипок пучками пальців, щипок нігтьовий, щипок комбінований, удар, щипковий удар. Від цих способів безпосередньо залежить динамічне та агогічне акцентування, динамічна рівність звука, динаміка виконання в цілому. Іноді твір потребує суттєвих змін для того, щоб бути максимально адаптованим для бандури.

Keywords

• бандурне виконавство
• звуковидобування
• техніка
• удар
• щипок
• виконавська майстерність
• транскрипція-переклад