Українознавство (Jan 2022)
Європейські тендеції розвитку української хірургії ранньомодерної доби (на прикладі розподілу професійних функцій балверів і цирульників)
Abstract
Статтю присвячено огляду деяких аспектів історії української хірургії ранньомодерної доби як одного з найменш досліджених предметних розділів та періодів історії вітчизняної медицини. Зокрема, на підставі значного масиву документального матеріалу (більша частина якого вперше вводиться до наукового обігу) обстоюється думка, що в ХVІ–ХVІІ ст. в середовищі українських медиків-хірургів існував поділ на балверів та цирульників, який здійснювався відповідно до особливостей їхньої медичної спеціалізації. Частково висвітлено етимологію термінів «балвер» і «цирульник» та реконструйовано особливості професійних компетенцій балверів і цирульників. Обстоюється думка, що фахом цирульників був догляд за волоссям і т. зв. «мала хірургія», тоді як балвери спеціалізувалися на лікуванні важких тілесних ушкоджень, отриманих в побуті або під час численних збройних сутичок. Подано перелік захворювань і травм, які успішно лікували тогочасні українські хірурги. Частково висвітлено поділ хірургів на «вищих» і «нижчих» в країнах Західної Європи (Англії, Франції, Італії, Німеччині). На основі методу історичних аналогій стверджується, що розвиток української хірургії відповідає загальному вектору розвитку європейської хірургії. Простежено шлях поширення в Україну загальноєвропейських принципів хірургічної практики. Підкреслено, що терміни «балвер» і «цирульник» є абсолютно самостійними, а не синонімами, як до сьогодні стверджує українська та зарубіжна (передусім польська та білоруська) історіографія. На прикладі успішної співпраці балверів і цирульників ставиться питання про наявність в українських землях XVI–XVII ст. ефективної системи медичної допомоги (в початковому вигляді). На конкретних прикладах спростовуються деякі історичні міфи, зокрема про неефективність тогочасної медичної допомоги та неосвіченість і некомпетентність самих медиків. Підкреслено необхідність продовження досліджень в галузі історії вітчизняної хірургії.
Keywords
