Економіка та управління АПК (Jun 2023)
Інформаційне забезпечення розвитку сільських територій: методологічні засади використання даних адміністративних реєстрів для проведення переписів сільського населення
Abstract
У статті висвітлено роль перепису населення як головного офіційного джерела даних щодо чисельності населення, зокрема, того, що проживає в сільській місцевості, та його основних характеристик. Обґрунтовано роль статистичних даних в інформаційному забезпеченні розвитку сільських територій. Здійснено порівняння демографічних та соціально-економічних характеристик сільського і міського населення за період 2000-2021 рр. Узагальнено принципи індивідуального обліку, одночасності, універсальності, отримання даних з малих районів та періодичності як засадничі, на яких ґрунтується проведення перепису населення як одного з основних напрямків діяльності офіційної статистики. Охарактеризовано основні форми перепису населення з методологічної точки зору – традиційний, комбінований та реєстровий переписи. Доведено об’єктивність переходу від традиційного до перепису на основі адміністративних реєстрів. Висвітлено сутність адміністративного реєстру як систематичного збору даних на рівні окремих одиниць, організованого таким чином, що уможливлює його оновлення. Для того, щоб вважати перепис населення проведеним на основі реєстрів, мають бути використані реєстр населення та реєстр житлового фонду. Висвітлено вимоги до адміністративних даних, котрі уможливлюють їх використання для потреб перепису населення: ці дані мають бути повними, точними, пов’язуваними, актуальними, містити потрібні змінні. З огляду на те, що дані реєстрів збираються для нестатистичних цілей, необхідно вжити додаткових заходів, щоб уможливити їх використання для цілей перепису. Це заходи як методологічного, так і юридичного та технічного характеру. Виконано порівняльний аналіз переваг та недоліків традиційного та реєстрового переписів. Основними перевагами перепису на основі реєстрів є зменшення витрат, кращі можливості оновлення даних, проведення перепису частіше і швидше, підвищення точності даних шляхом інтеграції інформації з різних реєстрів. Проаналізовано передумови переходу від традиційного перепису населення до перепису на основі реєстрів. Висвітлено напрацювання північноєвропейських країн, досвід яких щодо практики проведення переписів населення за даними адміністративних реєстрів є найбільш вагомим; окреслено перспективи його використання Державною службою статистики України для проведення перепису населення раунду 2030 року в реєстровому форматі.
Keywords
