Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Dec 2020)
Вплив складу травосумішей та біолого-мінерального удобрення на кормову продуктивністьлучних агрофітоценозів на схилових землях
Abstract
Наведено результати дослідження щодо впливу способу внесення мінерального удобрення на врожайність та формування сіяних лучних бобово-злакових агрофітоценозів сінокісного та сінокісно-пасовищного призначення на схилових землях Західного Лісостепу. З'ясовано реакцію бобово-злакових травосумішок на комплексну дію повного мінерального удобрення, роздрібненого внесення азотних добрив поверхнево та із зароблянням у дернину, комплексних мікроелементів у хелатній формі біохелат універсальний, що використовували для позакореневого (листкового) підживлення травостоїв у фазі кущіння злакових трав. На схилі південно-західної експозиції сформовано два бобово-злакові агрофітоценози комбінованого призначення шляхом безпокривного висіву травосумішок: тимофіївка лучна с. Підгірянка (6 кг/га), мітлиця біла с. Галичанка (1), пажитниця багаторічна с. Осип (12), конюшина лучна с. Передкарпатська 6 (5), конюшина гібридна с. Придністровська (4 кг/га) та тимофіївка лучна с. Підгірянка (6 кг/га), костриця лучна с. Діброва (6), стоколос безостий с. Всеслав (8), люцерна серповидна с. Наречена Півночі (4), лядвенець рогатий с. Аякс (4 кг/га) із загальною нормою висіву 28 кг/га (17 млн шт./га). Встановлено, що найвищий показник продуктивності (10,47 т/га сухої речовини) на бобово-злаковому сінокісно-пасовищному агрофітоценозі з тимофіївки лучної, костриці лучної, стоколосу безостого, люцерни серповидної, лядвенцю рогатого забезпечило удобрення в нормі N60Р60К90 з розподілом мінерального азоту N40 під І укіс, N20 під І цикл пасовищного використання та зароблянням добрив у дернину. Травосумішка на основі люцерни серповидної, лядвенцю рогатого зі злаками показує протягом п’яти років використання сталу динаміку росту продуктивності з 4,20 до 13,10 т/га сухої речовини за внесення N60Р60К90 з розподілом мінерального азоту N40 під І укіс, N20 під І цикл пасовищного використання та зароблянням добрив у дернину. © Бугрин О. М., Бугрин Л. М., 2020 Протягом п’яти років життя травосумішка з тимофіївки лучної, костриці лучної, стоколосу безостого, люцерни серповидної, лядвенцю рогатого характеризується вищим вмістом сіяних злакових компонентів (37,7–38,1 % зеленої маси на фоні сінокісного використання і удобрення N60Р60К90 + біохелат універсальний та 33,0–33,9 % – за сінокісно-пасовищного використання та роздрібненого внесення мінерального азоту в дернину). Цій травосумішці притаманна залежність частки бобових від удобрення та використання – вміст люцерни та лядвенцю у біомасі на п’ятому році життя сягав максимальних значень (50,5–51,9 %) за внесення N60Р60К90 + біохелат універсальний на сінокіс у фазі кущіння злаків з вищими абсолютними показниками на фоні заробки мінеральних добрив у дернину.
Keywords
