Простір в історичних дослідженнях (May 2021)
БЕЛІГЕРАТИВНІ ПАМ’ЯТКИ МИНУЛОГО ХОТИНСЬКОЇ ВИСОЧИНИ: ЛАНДШАФТНИЙ АНТУРАЖ ЯВИЩА
Abstract
Стаття присвячена дослідженню белігеративних комплексів (матеріальних наслідків військових подій, БК) унікальної Хотинської височини Прут-Дністерського межиріччя Буковини. БК самі по собі і як чинники певної зміни ландшафтоутворюючих процесів, відіграють цінну інформативну роль в історико-географічних дослідженнях. При вивченні БК у їх просторовому аспекті увагу привертають позиційні чинники, що визначили їх конкретне місце розміщення, співвідношення з навколишнім середовищем (ландшафтом) та антропогенно зміненими угіддями, станом розвитку господарства та техніки, рівнем ресурсозабезпечення, ступенем залюдненості прилеглої території, організаційно-управлінськими можливостями спільноти та політичною обстановкою. Розуміння усіх нюансів історико-географічного процесу стосовно БК дає можливість уточнити за принципами наукової рефлексії як самий хід процесу, так і якість застосовуваних при дослідженні методів і достовірність вихідної інформаційної бази. У цій публікації з позицій нового фактажу здійснюється спроба на прикладі конкретних городищ проаналізувати деякі спірні питання, пояснити існування цих белігеративних феноменів та визначити завдання подальших досліджень. Городища є свідками практики селективного використання ландшафтів з конкретними параметрами і властивостями, актуальними на час їх створення і функціонування. Розглядаються 13 городищ різного віку – від трипільської культури до Київської Русі, на прикладах яких аналізуються спірні питання і намічаються напрямки подальших історико-археологічних досліджень. Дослідження городищ Буковини довело: - белігеративні комплекси є ще недостатньо повно оціненими феноменами – інформаційними системами, повноцінний аналіз яких неможливий без урахування важливого чинника – типу і характеру вміщуючого їх ландшафту; - основними пунктами історико-географічного аналізу цього феномену повинні стати: мотиви будівництва городищ відповідної форми і розмірів, соціально-політичні особливості тогочасної спільноти, природно-економічна ресурсна база спільноти – творця городищ, яку територію і приблизну кількість населення вони обслуговували, які були форми і методи організації процесу будівництва та підтримки споруд у робочому стані, які стимули залучення великої кількості будівельників і тривалість будівельного процесу, причини їх занепаду, який був характер природного середовища та структура угідь на конкретний час існування городищ і які зміни привнесли городища в довкілля; - наявність городищ передбачає існування синхронних неукріплених сусідніх поселень із відповідною кількістю мешканців. Якщо такі поселення досі невідомі, то археологічну увагу слід сконцентрувати на їх виявленні та дослідженні, а при негативних результатах шукати інші вірогідні історичні пояснення існуванню цього феномену.
