Сімейне життя ісландських жінок в епоху вікінгів (I)

Abstract

Стаття присвячена з’ясуванню специфіки сімейного життя жінок в Ісландії епохи вікінгів. Автор відзначає, що створення сім’ї давало можливість новоствореним родинам припинити міжродову ворожнечу, зміцнити політичні зв’язки, а також об’єднати землю і майно. Ісландці, як і всі інші скандинави, доволі серйозно підходили до вибору майбутньої дружини, причому бралися до уваги найрізноманітніші фактори: соціальний і майновий статус її родини, зовнішній вигляд і характер самої дівчини, на що звертали увагу упорядники і оповідачі саг. Зазвичай жінки беззаперечно приймали нав’язаний їм шлюб, а інколи їх просто змушували виходити заміж за тих, на кого їм вказували старші родичі-чоловіки, хоча траплялися випадки, коли наречені демонстрували своє невдоволення кандидатурою майбутнього чоловіка. Бували випадки, коли батько або хтось з родичів-чоловіків радилися з дівчатами, і вочевидь серйозно ставились до їхньої думки, так само іноді під час сватання дівчина могла висувати свої умови нареченому. Більш незалежною у виборі шлюбного партнера була вдова, яка могла самостійно приймати рішення без необхідності консультацій чи схвалення родичів. Аналіз ісландських саг демонструє специфічний статус жінки у соціумі: з одного боку, вони не відігравали таку саму вагому соціальну роль, як чоловіки, – їхнє життя переважно обмежувалося домогосподарством і дітьми, з іншого ж – крута вдача, владність, розум, розважливість, схильність до інтриг, гострий язик дозволяли жінці багато чого вирішувати у своїй долі, зокрема ініціювати розлучення, а часом відігравати не останню роль і за межами свого будинку.

Keywords

• Ісландія епохи вікінгів
• родові саги
• гендерні студії
• соціальний статус жінки
• шлюбні звичаї
• майнові права