Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Aug 2021)
ДО ПИТАННЯ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ ОСОБИ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ. СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ ОБМЕЖЕННЯ ТА ОБТЯЖЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ
Abstract
У даній статті автором розглянуто поняття обмеження прав особи у цивільному праві, а також співвід- ношення понять обмеження та обтяження цивільних прав. Насамперед виявлено відсутність законодавчого визначення поняття обмеження прав особи у цивільному праві, а також неоднозначність позиції законодавця з приводу вживання терміну обмеження та його місце серед суміжних понять При написанні даної роботи, в першу чергу, увага була приділена Конституції України, яка є Основним Законом, який виступає тим орієнтиром, що встановлює загальні межі прав людини і громадянина. Було наведено зв’язок положень Конституції з нормами Цивільного кодексу України в рамках обраної теми. Ак- центовано увагу на основоположному принципі, згідно з яким побудована національна правова система, а саме: «дозволено все, що прямо не заборонено законом». Наведені погляди деяких науковців, які дотримуються свого бачення з приводу понять, які досліджу- ються. Кім цього, в рамках даного дослідження було розглянуто співвідношення понять обмеження та обтя- ження прав особи, в рамках цивільного права. У процесі написання вказаної роботи, було наведено позиції вчених-правників, які мали відносно схожі позиції. Вони розмежовують вищенаведені поняття, та наводять відповідні особливості. Однак, поза рамками вказаного дослідження залишились безліч робіт науковців, які не вбачають в наведених поняттях різниці. Кім цього не залишилось поза увагою нормативно-правове регулювання, щодо визначення вищевказаних понять на законодавчому рівні. Зокрема було встановлено, що на відміну від поняття обмеження прав осо- би, у тому числі в цивільному праві, норми чинного законодавства містять визначення поняття обтяження. Існують декілька актів, в яких наводиться вказана дефініція. І у всіх випадках, визначення відрізняється. На основі проведеного аналізу нормативно-правових актів, було встановлено, що законодавець не послі- довно підходить до визначення поняття обтяження. Зокрема в одних випадках в останнє закладається право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження такого права , в інших – заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, а в окремих випадках законодавець ототожнює обтяження та обмеження. За результатами проведеного дослідження, наведено висновки щодо не визначення в національному законодавстві поняття обмежень прав осіб у цивільному праві, а також відсутності чіткого розмежуван- ня поняття обмеження права особи, та обтяження прав, зокрема у рамках цивільного права. Наведено позицію, щодо необхідності подальшого дослідження відповідної тематики, що забезпечить ясність і чіткість закону, та сприятиме ефективному його застосуванню, а також консенсусу з даного питання серед науковців.
Keywords