"МЕНЕ ВАШІ І ШАБЛІ Й ПІКИ НЕ ВІЗЬМУТЬ, ПОЗАГИНАЮТЬСЯ! ": КОНЦЕПТ ПЕРЕМОГА В УКРАЇНСЬКІЙ ЧАРІВНІЙ КАЗЦІ
Abstract
Багатошаровість і еволюція народної прози є відображенням еволюції уявлень людини про себе і про світ, який її оточує. Фольклорний феномен "казка" кожного народу є тією матрицею, яка вимірює поведінкові ідеали народу-творця. При тому "королевою" субжанрової парадигми казкового епосу є казка чарівна, яка найвищою мірою відображає світоглядні орієнтири на різних етапах розвитку суспільства. З огляду на це в розвідці здійснено спробу осмислити концепт ПЕРЕМОГА в українській народній чарівній казці на рівнях: образ, мотив, символ. Розглянуто основні способи вираження здобуття перемоги добротворцем. Виокремлено три основні структури казкових сюжетів, в основі яких – перемога добротворця над злотворцем: герой діє один; на боротьбу зі злотворцем герой вирушає з іншими персонажами, які врешті виявляються або бездіяльними, або зрадниками; герой не діє (його функції виконує жінка). З'ясовано, що сюжетні структури, у яких герой діє один, демонструють два типи таких героїв: герой, який перемагає злотворця силою (силач, силач-кмітливець), і герой, який перемагає за допомогою кмітливості. Уцентрі дослідницької уваги – двобій / змагання; сила / кмітливість героя; магічний складник; атрибутика протагоніста; роль жіночих образів у здобутті героєм перемоги; поводження з переможеним ворогом (якщо той зостається живий); маніпуляції з рештками злотворця (якщо той гине); дії казкового героя щодо зрадників. Проведений аналіз дозволяє дійти висновку про домінування в українському казковому епосі рефлексій патріархату, оскільки перемогу над злотворцем у переважній кількості зразків (за певними винятками, що зберігають рудименти гінекократії) здобуває чоловічий персонаж, наділений якостями ідеального героя. Показниками історичної стадіальності з'яви сюжетів є: характеристика образу протагоніста, спосіб здобуття героєм перемоги і поводження з тілом переможеного антагоніста. Хронологічно найдавнішими можна вважати сюжети, у яких чудесно народжений герой долає змія у двобої та знищує його тіло, що є запорукою унеможливлення його майбутнього воскресіння чи переродження.
