Аналітично-порівняльне правознавство (Mar 2024)
Поведінка людини: філософсько-правовий дискурс
Abstract
Стаття присвячена філософсько-правовим проблемам поведінки людини в контексті аксіо- логічних аспектів людиноцентризму, що полягає в дотриманні прав, свобод людини та забезпеченні принципу людської гідності. Наголошено, що динамічний розвиток суспільства впливає на розуміння і трактування критерію «допустимості» у поведінці. Змінюються світоглядно-ціннісні установки і орієнтири людини в суспільстві, що спричиняє сутнісні зміни у сприйнятті правових явищ, як явищ суспільної дійсності. З'ясовано, що правова поведінка - це поведінка людини, що регулюється нормами права. Вона може бути правомірна і неправомірна. Відповідно, право або підтримує і заохочує таку поведінку (правомірну), або ж навпаки - вважає недопустимою, такою, що порушує норми співжиття (неправомірна). Наголошено, що багато науковців підтримують підхід, що правомірна поведінка не вимагає зусиль, а тільки передбачає утримання індивідом від негативних дій. Зауважено, що таке утримання для особи, що формувалася у правомірному середовищі, де оточуючі були законопослуш- ними громадянами, не є складним, а навпаки - норма, але є інший тип осіб, прикладом для яких було середовище з неправомірними цілями і установками. Для таких людей щоб не потрапити під вплив маргінального, а подекуди і злочинного оточення, потрібно докласти максимум зусиль, інколи, навіть пов'язаних з небезпекою для життя і здоров'я. Зазначено, що у правовій площині є досить небезпечною поведінка, так званих, «подвійних стандартів», коли людина загалом нібито дотримується правил співіснування у суспільстві, дотримується норм закону і приписів моралі, але вважає, що деякі норми і нормативи можна порушувати через те, що шкода від їх порушення не є значною. Акцентовано увагу на тому, що цінність поведінки людини полягає в її реалізації у правомірному напрямі, через дотримання норм права і суспільної моралі, притаманної певному суспільству на конкретному етапі його розвитку.
Keywords
