Vіsnik Naukovih Doslіdžen' (Oct 2018)

ВПЛИВ ХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ НА ПАЦІЄНТОК З АПОПЛЕКСІЄЮ ЯЄЧНИКА В АСПЕКТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ОВАРІАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ ТА ПОЛІПШЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • O. M. Ishchak,
  • R. M. Semkiv,
  • M. S. Khmil

DOI
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9404
Journal volume & issue
no. 3
pp. 66 – 70

Abstract

Read online

Серед причин, що можуть призвести до порушення репродуктивного здоров’я жінок, особливу роль набувають гінекологічні захворювання, які вимагають хірургічного лікування. Мета дослідження – поліпшити хірургічне лікування хворих на апоплексію яєчників (АЯ) для максимального збереження оваріального резерву. Матеріали і методи. Ми провели ретроспективне вивчення результатів лікування 150 хворих на апоплексію яєчника за період з 2014 до 2017 р. у гінекологічному відділенні Тернопільської міської комунальної клінічної лікарні № 2. Питома вага оперативних втручань з приводу апоплексії яєчника за останні 3 роки склала (11,5±0,5) %. Усього в дослідження було включено 120 жінок, з них 60, хворих на АЯ, яким вперше проведено лапароскопічну операцію. Цих пацієнток включили в проспективне дослідження і поділили на 2 групи залежно від методу гемостазу, використаного під час операції. У першу групу увійшли 30 хворих, гемостаз яким здійснювали за допомогою біполярної коагуляції, в другу групу – 30 хворих, кровотечу з яєчника яким було зупинено за допомогою накладання швів. Групу порівняння склали 30 жінок із АЯ, які отримали консервативне лікування. Результати досліджень та їх обговорення. Апоплексія яєчника у 40 % випадках вимагає екстреного оперативного втручання, яке призводить до втрати частини органа. У післяопераційному періоді спостерігається погіршення порушеного репродуктивного здоров’я, гормонального гомеостазу, порушення кровообігу, що зумовлені не тільки травмою яєчника та зниженням оваріального резерву, а й виникненням злукового процесу в органах малого таза. Зупинку кровотечі у хворих на АЯ за допомогою біполярної електрохірургії здійснюють швидше, але це призводить до більш значного зниження ОР (АМГ – на 30 %, АФ – на 10 %), ніж застосування з цією метою гемостатичних швів (АМГ – на 22 %, АФ – на 8 %) (р<0,05). З метою максимального збереження оваріального резерву при операціях у жінок із АЯ завжди краще здійснювати гемостаз шляхом вилущування капсули кісти в межах здорових тканин та накладання на рану яєчника розсмоктувальних синтетичних ареактивних швів із наступним інтракорпоральним зав’язуванням вузлів. Незалежно від використаного методу гемостазу під час хірургічного лікування АЯ у хворих 36 років і старших, спостерігається більше зниження ОР (АМГ – на 30 %, АФ – на 20 %), ніж у хворих, чий вік не перевищує 35 років (АМГ – на 20 %, АФ – на 12 %) (р<0,05). У хворих із реалізованою дітородною функцією, незалежно від віку, та в усіх хворих у віці до 35 років, які піддаються операції з приводу АЯ вперше, для зупинки кровотечі допустимо використовувати біполярну коагуляцію. При здійсненні біполярного гемостазу в пацієнтів із АЯ необхідно проводити точкову коагуляцію судин, що кровоточать, уникаючи ушкодження навколишніх тканин. Висновки. Виконання оперативного втручання у щадному обсязі з максимальним збереженням здорової тканини до­зволяє зберегти яєчниковий резерв і репродуктивне здоров’я жінки.

Keywords