Аналітично-порівняльне правознавство (Dec 2024)
Народна законодавча ініціатива: зарубіжний досвід і перспективи запровадження в Україні
Abstract
У статті з’ясовано історичні аспектів і нинішні особливості конституційного регулювання народної законодавчої ініціативи в зарубіжних країнах; проаналізовано спроби запровадження народної законодавчої ініціативи до прийняття Конституції України у 1996 році; з’ясовано недоліки спроби конституційного регулювання народної законодавчої ініціативи шляхом подання законопроєкту про внесення змін до Конституції України у 2019 р. і висловлено власні пропозиції щодо подальших змін. Зроблено висновок, щодо існування таких різновидів народної ініціативи, як: народна ініціатива щодо проведення референдуму, народна законодавча ініціатива, народна конституційна ініціатива, місцева ініціатива. Можна виокремититакі ознаки народної законодавчої ініціативи, виходячи із аналізу зарубіжного досвіду конституціоналізації відповідного інституту: 1) Вона є факультативним інструментом поряд із традиційними суб’єктами, як-то Уряд, депутати, Президент тощо; 2) Конституції вказують на мінімальну кількість громадян (в основному, це виборці), які мають право на відповідну народну законодавчу ініціативу; 3) Конституції, як правило, обумовлюють здійснення народної законодавчої ініціативи правилами, що встановлені в спеціальному законі. Народна законодавча ініціатива поступається за значенням, до прикладу, такому інституту безпосередньої демократії як референдум. Водночас поширення народної законодавчої ініціативи в світі робить її досить традиційним елементом конституційного дизайну і свідчить про повагу до народно суверенітету, демократії і прав людини. В Україні в період розробки проєкту Конституції існував досить прогресивний варіант народної законодавчої ініціативи, від якої, конституційна комісія в подальшому відмовилася. Застереження з боку КСУ, висловлене ним у висновку від 13 листопада 2019 року № 5-в/2019, на наш погляд, є досить суттєвим і кількість голосів виборців, яка має бути подана на підтримку відповідного законопроєкту, має бути прямо визначена в самій Конституції. Саме тому варто розробити і подати після завершення воєнного стану новий законопроєкт про внесення змін до Конституції України з метою унормування народної законодавчої ініціативи.
Keywords