Аналітично-порівняльне правознавство (Dec 2024)

Народна законодавча ініціатива: зарубіжний досвід і перспективи запровадження в Україні

  • O.V. Kuzmenko,
  • L.V. Perevalova,
  • G.M. Gariaieva

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.06.20
Journal volume & issue
no. 6

Abstract

Read online

У статті з’ясовано історичні аспектів і нинішні особливості конституційного регулювання народ­ної законодавчої ініціативи в зарубіжних країнах; проаналізовано спроби запровадження народної законодавчої ініціативи до прийняття Конституції України у 1996 році; з’ясовано недоліки спроби конституційного регулювання народної законо­давчої ініціативи шляхом подання законопроєкту про внесення змін до Конституції України у 2019 р. і висловлено власні пропозиції щодо подальших змін. Зроблено висновок, щодо існування таких різновидів народної ініціативи, як: народна ініці­атива щодо проведення референдуму, народна законодавча ініціатива, народна конституційна ініціатива, місцева ініціатива. Можна виокреми­титакі ознаки народної законодавчої ініціативи, виходячи із аналізу зарубіжного досвіду конституціоналізації відповідного інституту: 1) Вона є факультативним інструментом поряд із традицій­ними суб’єктами, як-то Уряд, депутати, Прези­дент тощо; 2) Конституції вказують на мінімальну кількість громадян (в основному, це виборці), які мають право на відповідну народну законодавчу ініціативу; 3) Конституції, як правило, обумовлю­ють здійснення народної законодавчої ініціативи правилами, що встановлені в спеціальному зако­ні. Народна законодавча ініціатива поступається за значенням, до прикладу, такому інституту без­посередньої демократії як референдум. Водно­час поширення народної законодавчої ініціативи в світі робить її досить традиційним елементом конституційного дизайну і свідчить про повагу до народно суверенітету, демократії і прав людини. В Україні в період розробки проєкту Конституції існував досить прогресивний варіант народної законодавчої ініціативи, від якої, конституційна комісія в подальшому відмовилася. Застереження з боку КСУ, висловлене ним у висновку від 13 ли­стопада 2019 року № 5-в/2019, на наш погляд, є досить суттєвим і кількість голосів виборців, яка має бути подана на підтримку відповідного законопроєкту, має бути прямо визначена в самій Конституції. Саме тому варто розробити і подати після завершення воєнного стану новий законопроєкт про внесення змін до Конституції України з метою унормування народної законодавчої іні­ціативи.

Keywords