Український педагогічний журнал (Oct 2024)

ДЕРЖАВНА ОСВІТНЯ ПОЛІТИКА ЯК СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ФЕНОМЕН В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

  • Олена Онаць,
  • Борис Чижевський

DOI
https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-3-87-98
Journal volume & issue
no. 3
pp. 87 – 98

Abstract

Read online

У статті висвітлено підходи до здійснення державної освітньої політики як соціально-політичного феномену в умовах децентралізації на основі аналізу ідей, поглядів, позицій зарубіжних і вітчизняних науковців; визначено сутність поняття «державна освітня політика» та характеристики означеного феномену. Виявлено, що основними пріоритетами політики освіти, які визначені в законодавстві про науку і освіту, нормативно-правових актах, є: підвищення якості та ефективності виховання і навчання; доступність освіти для всіх (рівність та соціальна справедливість); забезпечення необхідним і достатнім фінансуванням; підвищення ефективності і прозорості використання коштів; зміцнення зв’язків із інноваційною економікою знань та ринком праці. Окреслено основні завдання і показники демократичної освітньої політики держави в умовах децентралізації та територіально-адміністративної реформи, її зорієнтованість на поєднання й збалансування інтересів особи, спільноти, суспільства, держави, політичної доцільності, пріоритетом розвитку яких є здійснення контролю та самоконтролю, аналізу та самоаналізу, оцінки та самооцінки розвитку закладів освіти та кожного учасника навчально-виховного процесу. Обґрунтовано, що значення і роль демократичної політики підвищуються у зв’язку із наявними тенденціями децентралізації, які характеризуються процесом делегування та передачі частини повноважень та функцій вищими рівнями управління нижчим (від центральних органів виконавчої влади до місцевих органів самоврядування та регіональних органів виконавчої влади), який відбувається через зростання масштабів складності систем управління; розширенням кола повноважень; розвитком автономії та самоврядності закладів освіти, а в широкому розумінні – демократизації й відкритості діяльності центральної влади на основі законодавчо визначених засадничих принципів, зобов’язань, критерії, пріоритетних напрямів та параметрів.

Keywords