НАУКОВІ ПОГЛЯДИ НА ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ
Abstract
У статті здійснено теоретичне обґрунтування змісту та сутності естетичного смаку майбутніх педагогів. Авторами встановлено, що естетичний смак – це складна інтегративна властивість особистості, яка акумулює естетичне ставлення, ціннісно-орієнтаційні критерії, гармонійну єдність раціонального та емоційного й передбачає здатність індивіда до цілеспрямованої, орієнтованої на ідеал естетично-творчої діяльності. У наведеному авторами визначенні естетичного смаку підкреслюється, що це: 1) система оцінок, тобто досить складне за своєю структурою явище; 2) система оцінок, що охоплює і дійсність, і твори мистецтва;3) си стема оцінок, що забезпечує трансформацію об›єктивного в суб›єктивне і навпаки; 4) система, зміст якої, з одного боку, обумовлюється історично і суспільно, а з іншого – чутливістю людини до сприймання і переживання проявів естетичного у будь-яких його формах існування. Автори розглядають естетичний смак як безпосередню емоційно-почуттєву здатність особистості до оцінювання прояву естетичного у навколишньому світі. У статті особливе значення надається вивченню особистісних рис педагога, пов’язаних з естетичним ставленням до навколишнього світу і відтворюванням їх у професійно значущих якостях. Авторами доведено, що найважливішим проявом естетичної культури особистості є її смак. Вивчення естетичного смаку, визначення його ролі в розумінні прекрасного, особливо в мистецтві, зв’язок з естетичним ідеалом і естетичними здібностями стало предметом дослідження в працях філософів, психологів та педагогів. Здійснено аналіз наукових підходів до трактування естетичного смаку особистості. Як і більшість сучасних вчених, автори дотримуються концепції, яка базується на аналізі естетичного смаку з точки зору онтології, як гармонійного синтезу свідомого та інтуїції, суджень і переживань, що робить його суспільним і індивідуальним; феноменології як різноманітності індивідуальних раціонально-емоційних оцінок, “антиномію” загального і одиничного, що розв’язується через діалектичну єдність втілених естетичного ідеалу і естетичного почуття, гносеології, яка є ланкою субординації між естетичним почуттям і естетичним ідеалом. Розглядаючи естетичний смак як професійну якість, що є показником естетичної підготовки педагога, викладача, автори звертають увагу, що формування смаку у процесі фахового становлення спеціаліста є не тільки бажаним, але й обов’язковим, на що вказують дослідники.
Keywords
