Проблема сповідання українським православним населенням ХІХ ст. (за матеріалами сповідних розписів Кам’янецького повіту Подільської губернії)
Abstract
Мета. У статті за матеріалами сповідних відомостей православних парафій Кам’янецького повіту Подільської губернії досліджуються причини та фактори, які зумовлювали невідвідування церкви та не проведення святого таїнства сповіді у дні Великого посту українським населенням ХІХ ст. Методологія дослідження. У контексті впровадження антропологічного підходу в історіописанні звернуто увагу на персоніфіковані та родинні приклади простолюду щодо їхніх можливих мотивів відсутності на сповіді. У вивченні церковно-статистичної документації вживано метод критичного аналізу, адже джерела створені представниками парафіяльного кліру з різним рівнем освіченості та виконавської дисципліни. За алгоритмом роботи методу деконструкції зі змістової частини джерел виокремлено необхідну інформацію. Наукова новизна. Вперше виокремлено визначальні чинники та ймовірні умови, які корегували сповідальну поведінку православних мирян вищеназваного періоду. Висновки. У будь-якому місці перебування людині необхідно пройти обряд сповіді. Сповідальник повинен перед священником щиросердно визнати свої гріхи, підтвердити намір щодо їхнього виправлення, вірити в Бога та сподіватися на Його милосердя. Відвідування парафіянами святого таїнства фіксувалося у сповідальних відомостях, у яких різними примітками парохи позначали причини відсутності на сповіді. Найпоширенішим записом було «за відсутності», без пояснень докладних мотивів. Із-поміж інших впливових чинників, які змінювали сповідальну поведінку мирян, можна назвати такі: втечі, безвісна пропажа людей; військова служба; трудова або шлюбна міграція в інші населені пункти; перебування в установах соціального захисту населення; навчання у різних учбових закладах; особиста домовленість із парохом; паломництво; належність до інших християнських конфесій; ув’язнення та заслання в Сибір; «духовна заборона»; малолітство; батьківська заборона дітям сповідального віку; слабкий стан здоров’я тощо. Визначальними факторами, які могли корегувати проведення священнодійства були: сповідування окремих категорій людей удома; наявність природних перепон, які заважали людям відвідувати храм; значна кількість мирян у межах однієї парафії та нестача у них представників православного кліру; неможливість виокремити для всіх говіючих осіб необхідний сповідальний час; «пульсація» домогосподарств у складі територіальної православної громади; наявність декількох храмів у межах населеного пункту; не виконання священником своїх посадових обов’язків тощо. Парохи порушували законний порядок проведення святого таїнства. Сповідували не осібно, а по декілька парафіян. Церква рекомендувала внести низку змін щодо регламенту проведення церковного обряду сповіді.
Keywords
