НАПРЯМИ ІНТЕГРАЦІЇ ЗУСИЛЬ СУБ’ЄКТІВ СИЛ ОБОРОНИ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ РЕАЛІЗАЦІЇ КРИЗОВИХ СЦЕНАРІЇВ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
Abstract
Застосування невійськових заходів протидії загрозам воєнного характеру (ЗВХ) і негативним тенденціям безпекового середовища базується на системному розумінні воєнно-політичної розстановки сил навколо України, тенденцій економічного та політичного розвитку у світі, а також процесів державного управління конкретної держави. Аналіз політичних механізмів нейтралізації загроз воєнній безпеці невійськовими заходами дав змогу визначити низку важливих напрямів їх удосконалення з метою зниження ризиків реалізації кризових сценаріїв у системі забезпечення національної безпеки держави. З огляду на яскраво виражений управлінський характер діяльності з вибору та реалізації невійськових заходів нейтралізації загроз воєнній безпеці важливе значення мають такі напрями інтеграції зусиль суб’єктів Сил оборони, як впровадження моніторингу на основі інтелектуальних інформаційних систем та уточнення критеріїв, необхідних для формування цілей політичного механізму. Ефективна робота за цими напрямами передбачає своєчасне оцінювання стану, причин, тенденцій і прогнозів зміни зовнішніх і внутрішніх воєнних небезпек і загроз; виявлення ворожих інтересам особистості, суспільства і держави суб’єктів зловмисної політичної діяльності, а також наявного в них воєнного потенціалу; запровадження системних параметрів визначення прийнятності показників рівня забезпечення воєнної безпеки; внесення оперативних змін у планувальні документи воєнно-політичного характеру. Потребують удосконалення механізми визначення сфер компетентності суб’єктів воєнної політики та відповідальності посадових осіб. Під час розроблення політичних механізмів протидії ЗВХ та негативним тенденціям безпекового середовища невійськовими заходами доцільно звернути увагу на всебічну підтримку функціонування механізму держави, що насамперед передбачає поліпшення наукового, кадрового, фінансового, інформаційного забезпечення чинних механізмів зміцнення воєнної безпеки, підвищення компетентності резерву поповнення органів державного управління – суб’єктів воєнно-політичної діяльності, а також створення спеціалізованих науково-аналітичних, експертних і консультативних політологічних структур в органах державної влади. Динаміка розширення спектру загроз воєнній безпеці України, а також особливості сучасних воєнних конфліктів, що полягають в активному застосуванні невійськових заходів і впливів на потенційного супротивника, зумовлюють необхідність підвищення ефективності діяльності органів державного і військового управління щодо їх нейтралізації, що буде сприяти досягненню високої результативності в питаннях забезпечення достатнього рівня воєнної безпеки України.
Keywords
