ВИКЛАДАННЯ КЛАСИЧНИХ МОВ ЗА ЖИВОМОВНИМИ МЕТОДИКАМИ: УКРАЇНСЬКИЙ АСПЕКТ
Abstract
Присвячена огляду перспектив упровадження живомовних (прямих, імерсивних) методик у викладання латинської та да-вньогрецької мов в Україні. Натепер більшість викладачів здійснює освітній процес за принципом legere et intellegere (читати і розуміти), у той час як закордоном із другої половини минулого століття почали вивчати класичні мови із застосуванням живомовних методів. Вони передбачають не лише читання і переклад текстів, але і вміння спілкуватися й писати латинською та давньогрецької мовами. Представлене дослідження проведене за трьома критеріями: доцільність, наявність пропозиції і наявність попиту. Відносно першого критерію, автори проаналізували існуючі закордонні практики і виділили основні приклади залучення таких методик у викладання та самостійне вивчення класичних мов. Було зроблено короткий огляд найбільш популярних шкіл та виокремлено ряд проєктів, які довели свою доцільність закордоном. Більш того, було розглянуто актуальний стан живомовного викладання в Україні на прикладі приватного розмовного клубу, YouTube-каналу та курсу в державному закладі вищої освіти. Усі вони комбінують живомовні методи із традиційними. Автори проінтерв'ювали представників кожної організації стосовно їхніх методів, специфіки роботи та цільової аудиторії. Окрему увагу було приділено місцю і способу живомовного вивчення класичних мов, особливо з урахуванням української специфіки. Зроблено висновок щодо більшої ефективності приватних закладів, ніж державних ЗВО. Стосовно попиту виявлено, що досліджувані мови стають усе більш популярними в широких колах, тому потенційна аудиторія є досить великою. Це також підтверджується кількістю учасників розглянутих нами українських навчальних проєктів. Унаслідок дослідження автори зробили висновок щодо перспективності впровадження прямих чи комбінованих методик викладання давньогрецької та латинської мов в українську систему освіти.
