Аналітично-порівняльне правознавство (Jul 2021)

ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ ДЕМОКРАТИЧНОГО ЦИВІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ

  • V.L. Zolka

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2021.02.7
Journal volume & issue
no. 2

Abstract

Read online

Стаття присвячена дослідженню стану правової регламентації правового інституту «демократичного цивільного контролю за Сектором безпеки і оборони України», обґрунтувань теоретичних рекомендацій щодо вдосконалення війського та безпекового законодавства. Доведено, що неконтрольовані воєнні організації та правоохоронні органи держави представляють потенційну загрозу окремо взятим людям, та гуманістичним цінностям суспільства. Небезпечними вони є за умов розбалансованості механізму демократичного цивільного контролю. Руйнація механізму стримувань та противаг в системі поділу влади в державі, узурпація влади особою чи групою осіб паралізують не тільки владу, а і інші інститути суспільства. Суб’єкти державного сегменту демократичного цивільного контролю стають обслуговуючими органами політичної волі однієї особи, певним прикриттям, виправданням неправомірного застосування сили. За цих умов неефективним виявляється і громадський нагляд над інституціями Секторі безпеки і оборони України. Його суб’єкти переживають обмеження: у доступі до інформації про діяльність правоохоронних органів та військових формувань; реалізації свободи слова. Більшість суттєвих реагувань залишаються поза увагою органів державної влади та військового управління. Недосконалим, позбавленим механізмів реального впливу на об’єкти контролю, залишається їх правовий статус. Аргументовано, що з метою забезпечення дієвості принципу відкритості та прозорості в діяльності СБО необхідним є проведення комплексу організаційних та правових заходів: активної роз’яснювальної компанії з метою доведення сутності, мети, форм та інструментів громадського нагляду; повністю модернізувати інститут демократичного цивільного контролю над СБО з метою закріплення нової філософії, за якої громадському нагляду відвести чільне місце. Робиться висновок про певну декларативність більшості механізмів інституту цивільного контролю. Шляхами виправлення ситуації в цій сфері пропонується розробити, за участі зацікавлених суб’єктів, як органів державного управління, представників громадського сектору нагляду так і підконтрольних об’єктів нового спеціального закону. При його розробці має бути враховано як негативний так і позитивний досвід цивільного контролю. Інший шлях закріплення в нормах установчих для суб’єктів СБО законів України ефективного механізму демократичного цивільного контролю над СБО. В умовах інтенсивної модернізації СБО другий варіант видається більш реальним.

Keywords