Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Mar 2024)

Програма повоєнного відновлення України як основа розвитку електромобільного транспорту та електромобільної інфраструктури

  • O. V. Marasin

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.81.1.48
Journal volume & issue
Vol. 1, no. 81

Abstract

Read online

Стаття присвячена визначенню розвитку вітчизняного електромобільного транспорту та електромобільної інфраструктури на основі такого господарсько-правового засобу як програми повоєнного відновлення України з урахуванням підходів ЄС у правовому регулюванні декарбонізації сфери транспорту. Європейська комісія прийняла Комюніке до Європейського Парламенту, Європейської Ради, Європейського Економічного та соціального комітету та Комітету регіонів «Допомога та відновлення України» 18.05.2022 року, де надання грошових коштів на повоєнне відновлення України обумовлено дотриманням нашою країною актуальних європейських політик та стандартів однією із яких є декарбонізація. Тому Україна має проводити повоєнне відновлення з урахуванням досвіду та підходів, окреслених міжнародними актами ЄС. Національною рада з відновлення України від наслідків війни, консультативно-дорадчим органом при Президентові України запропоновано проект Плану відновлення України. На основі аналізу положень складової проекту Плану відновлення України «Відновлення та розбудова інфраструктури» зроблено висновок, що він є господарсько-правовим засобом програмного характеру. Він закладає системний підхід щодо більш активного використання електромобільного транспорту та розвитку електрозарядних станцій. План визначає короткострокові, середньострокові та стратегічні завдання розвитку електромобільної інфраструктури. Загальні програмні підходи, визначені у цьому акті відповідають напрямам, закладеним нормативно-правовими актами, що приймались для регулювання питань екологізації вітчизняної транспортної сфери до війни, а також загальним напрямам розвитку інфраструктури зарядки електромобільного транспорту, окреслених міжнародними актами, що прийняті у ЄС. Недоліком є те, що передбачається повний перехід на електротранспорт для перевезення пасажирів на міських та приміських маршрутах у середньостроковій перспективі, що є вкрай обмеженим строком. У Плані доцільно використовувати об’єктивні показники розвитку системи електрозаправних станцій, що встановлені у вітчизняних нормативно-технічних актах. Також напрями розвитку електротранспорту та мережи електрозаправних станцій має відображатись у програмах комплексного відновлення області, території територіальної громади.

Keywords