Оцінка критеріїв якості реабілітації військовослужбовців з ампутованими нижніми кінцівками

Abstract

Мета дослідження полягала в оцінці критеріїв якості реабілітації військовослужбовців з ампутованими нижніми кінцівками. Матеріали та методи. Було обстежено 139 військовослужбовців з ампутованими нижніми кінцівками. Реабілітація військовослужбовців проводилась циклами, кожний з яких тривав три тижні. Для оцінки результатів реабілітації було вибрано групу пацієнтів кількістю 42 особи, які проходили реабілітацію на протязі п’яти циклів. Із них, ампутації на рівні стегна були у 27 пацієнтів, а на рівні гомілки – в 15 осіб. Середній вік обстежених складав 38,3 ± 8,9 років. Після завершення кожного реабілітаційного циклу команда фахівців проводила аналіз результатів тестувань і опитувань пацієнтів, які порівнювались з аналогічними даними, визначеними до проведення реабілітаційних заходів. Для цього оцінювали: динаміку сумарного показника кваліфікаторів кодів МКФ, прогноз мобільності пацієнтів з ампутованими кінцівками з використанням протезу (AMPPRO) та без нього (AMPnoPRO), шести хвилинний тест ходьби (6MWT), тест «Встань та йди» з обліком часу (TUG), ступінь мобільності пацієнтів з ампутованими кінцівками за шкалою SIGAM, опитувальник оцінки протезів - (PEQ), здоров'я кукси (PEQ – RLH), корисності (PEQ – U), пересування (PEQ – М), оцінки комфорту куксоприймача – (SCS,) мобільності користувачів протезів - (PLUS-M), функціональної шкали нижніх кінцівок - (LEFS). Ступінь тяжкості травми визначали за шкалою тяжкості пошкоджень – (ISS). Оцінювали наявність інклюзивного реабілітаційного простору в лікувальному закладі та організацію реабілітаційного процесу. Результати. Було встановлено наявність у закладі інклюзивного реабілітаційного простору, підготовленого персоналу, який працює в складі мультидисциплінарної команди, сучасного реабілітаційного обладнання. Визначено, що рівень мобільності пацієнтів з використанням протезів в більшій мірі зростав наприкінці четвертого і п’ятого реабілітаційних циклів. Показано, що рівень позитивних відгуків пацієнтів про стан кукси і пересування в протезі дещо зростав впродовж проходження реабілітації. Встановлено, що скорочення терміну часу від клінічної готовності розпочинати протезування до отримання тренувального протеза було пов’язано з покращенням прогнозу мобільності пацієнтів з використанням протезу. Визначено, що з віком спостерігається погіршення показників мобільності пацієнтів, які використовують протез. Висновки. Якість реабілітації військовослужбовців з ампутованими нижніми кінцівками доцільно оцінювати комплексно в совокупності таких критеріїв, як наявності інклюзивного реабілітаційного простору в закладі охорони здоров’я, навченого і тренованого персоналу, необхідного сучасного реабілітаційного обладнання, тісної співпраці з протезними підприємствами з подальшою перспективою розгортання такого підрозділу в структурі закладу, своєчасного забезпечення пацієнтів протезними виробами та іншими допоміжними засобами, підтримання необхідного рівня інтенсивності реабілітаційного процесу, вчасного розроблення індивідуального реабілітаційного плану із застосуванням МКФ, організації роботи в складі мультидисциплінарної команди, визначення результатів реабілітаційних інтервенцій згідно з рекомендаціями консенсусу COMPASS.

Keywords

• критерії якості, реабілітація, військовослужбовці, ампутації нижніх кінцівок.