Аналітично-порівняльне правознавство (Apr 2025)
Спільна безпекова політика та національна безпека в країнах Європейського Союзу: досвід та правове регулювання
Abstract
Наукова стаття присвячена дослідженню спільної безпекової політики та національної безпеки в країнах Європейського Союзу, їх досвіду та правового регулювання. На початку дослідження проаналізовано поняття національної безпеки з наукової сторони та його закріплення у нормативно-правових актах України, насамперед Законі України «Про національну безпеку». Визначено, що національна безпека є ключовою умовою стабільності та розвитку кожної окремої держави, а також є важливим показником її здатності протистояти викликам та загрозам з боку інших держав. Водночас наголошується на тому, що національна безпека охоплює не лише військовий компонент, але й політичний, економічний, інформаційний та соціальний. Проаналізовано три основні підходи щодо розуміння поняття національної безпеки. Підкреслено, що ефективна система національної безпеки базується на чіткому розподілі повноважень між державними інститутами та ефективному механізмі міжвідомчої координації. Надалі в статті розглянуто Спільну зовнішню політику і політику безпеки (СЗППБ) та Спільну політику безпеки і оборони (СПБО). Відповідні сфери політики Європейського Союзу закріплюють алгоритми дій країн учасників у випадку виникнення загрозі національній безпеці певної держави. Досліджено вплив Маастрихтського та Лісабонського договорів на формування сучасної системи безпеки для країн-учасників Європейського Союзу, а також механізми ухвалення рішень СЗППБ та СПБО. Важливим аспектом є адаптація українського законодавства до стандартів Європейського Союзу у контексті Європейської інтеграції. В статті проаналізовано унікальний досвід таких країн, як Німеччина, Франція та Польща щодо забезпечення національної безпеки, враховано досвід щодо розподілу повноважень між органами влади, механізмів парламентського та урядового контролю та координації дій між інститутами. Підбиваючи підсумки дослідження запропоновано удосконалити систему національної безпеки України за допомогою запровадження недержавних інститутів захисту національної безпеки, чітко визначити перелік установ, що відповідають за національну безпеку, їх повноваження та взаємозв’язок з іншими установами.
Keywords
