Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина (Nov 2015)
БОЛЬОВИЙ СИНДРОМ У НОВОНАРОДЖЕНИХ. ЧАСТИНА ІІ. ФАРМАКОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ЗНЕБОЛЕННЯ
Abstract
Для лікування больового синдрому у пацієнтів всіх вікових категорій широко використовують ненаркотичні анальгетики, проте переконливих доказів ефективності як не стероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), так і парацетамолу, для купірування болю у новонароджених дітей немає. Жарознижувальні й знеболювальні властивості парацетамолу та НПЗП обумовлені пригніченням активності циклооксигенази і інгібуванням синтезу простагландинів. Однак, ацетамінофен відрізняється від НПЗП відсутністю протизапальних властивостей. Додатковим механізмом дії парацетамолу є вплив його активних метаболітів на канабіноїдну систему організму з результуючим зменшенням тривожності, рухової активності, м'язового тонусу, зниженням температури тіла, зменшенням проявів больового синдрому. Крім цього, центральний ноціцептивний ефект парацетамолу пов'язують з його впливом на серотонінергічну систему, а також впливом на передачу ноцицептивного сигналу на рівні спинного мозку. При поєднанні з морфіном парацетамол має опіодзберігаючий, або спарингефект. Токсичний вплив парацетамолу на клітини печінки викликаний його активними метаболітами, що виснажують запаси глутатіону печінки, зв'язуються зі структурними елементами гепатоцитів, що спичиняє некроз і загибель клітин з подальшим розвитком печінкової недостатності. У новонароджених дітей знижена активність ферментів, які сприяють утворенню токсичних метаболітів, тому в них рідко розвивається ацетаменофен-індуковане пошкодження печінки. Показаний взаємозв'язок між прийомом парацетамолу в ранньому дитячому віці і ризиком виникнення бронхіальної астми або інших атопічних захворювань. Використання наркотичних анальгетиків може супроводжуватися респіраторною депресією, порушеннями гемодинаміки, пригніченням перистальтики кишечника. У якості довгострокових наслідків больового синдрому в неонатальному періоді відзначають порушення циклу сон-неспання, розвиток гипералгезии і гіперчутливості, виникнення когнітивних розладів. Вплив морфіну і повторювана біль сприяють виникненню ідентичних змін: порушення поведінки і обмеження здатності до навчання. Ці ефекти можуть бути мінімізовані, коли біль і морфін впливають одночасно. Вивчаються нейтропротективні властивості дексмедетомідіна, високоселективного агоніста α-2-адренорецепторів, який у поєднанні з наркотичними анальгетиками може мінімізувати анестетик-індукований апоптоз і скоротити негативний вплив наркотичних анальгетиків на мозок дитини.
Keywords
