Легітимація натуралізацією в новинах: механізм, прийоми та мовні засоби

Abstract

DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2023.46.128-146 У статті проаналізовано прийоми та лінгвістичні засоби легітимації натуралізацією в текстах новин. Узагальнено дефініції натуралізації, що характерні для наукових праць і поділяються на три категорії: (1) представлення чогось як звичного явища або "неминучого результату природних характеристик"; (2) відсутність висвітлення альтернативної позиції, через що наведена сприймається як єдино можлива; (3) ототожнення натуралізації та нормалізації. З'ясовано, як ці визначення змодифіковано у працях інших дослідників. Виокремлено два основні підходи щодо відношення легітимації і натуралізації. Спираючись на працю Т. ван Левена (2008), яка вплинула на подальші дослідженя КДА, проаналізовано прийоми натуралізації в найбільш популярних за кількістю переглядів новинах (за період від червня 2020 по травень 2021), опублікованих на 25 найбільш відвідуваних онлайн-медіа. Запропоновано зараховувати до натуралізації не тільки оцінку, як вважає Т. ван Левен, а й теоретичну раціоналізацію, адже натуралізація поясненням, дефініцією та передбаченням, що є складовими останньої, та оцінкою мають спільне підґрунтя; різниця полягає лише в обраних мовних засобах. Дослідження доводить, що схема Т. ван Левена потребує уточнення, адже для легітимації натуралізацією мовці можуть також використовувати прийоми мети, абстракції та аналогії. До того ж специфіка натуралізації – обґрунтування чогось як правильного через репрезентацію дії не через зв'язок з цінностями, а як звичну й природну – визначає її особливу роль для легітимації. Лінгвістичними маркерами в цьому випадку є мовні одиниці, які не мають позитивних чи негативних конотацій, що сприяє їх активному застосуванню для відповіді на критику громадськості чи опонентів – у такий спосіб мовці прагнуть представити власний негативний вчинок як нейтральний і нічим не особливий. Проаналізований матеріал дає змогу твердити, що з такою метою натуралізацію використовують значно частіше, ніж для обґрунтування правильності певного нововведення. У статті також виокремлено мовні засоби, завдяки яким реалізують прийоми легітимації натуралізацією. Ключові слова: легітимація, медіатекст, натуралізація, критичний дискурс-аналіз, оцінка, аналогія. Інформація про автора: Чадюк Марія Олександрівна – аспірант; кафедра української мови; Національний університет "Києво-Могилянська академія". Електронна адреса: [email protected] ЛІТЕРАТУРА Байрачна Л. К. Засоби масової комунікації як інструмент легітимації державної влади. Інформація і право. 2015. № 3(15). С. 27–35. Кулик В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. Київ : Критика, 2010. 655 с. Потятиник У. П. Легітимація консервативних фреймів: когнітивний аналіз. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. 2016. № 1. С. 53–57. Ставлення населення до медіа та споживання різних типів медіа у 2021 році: Опитування USAID-Internews щодо споживання медіа [Електр. ресурс] / Інститут масової інформації. URL: https://imi.org.ua/ upload/media/2021/11/17/61951144dc1fc-usaid-internews-media-report-2021-ukr.pdf (дата доступу: 4.03.2023). ТОП-100 новинних сайтів суспільно-політичної тематики за грудень 2019 [Електр. ресурс] / Інтернет Асоціація України, 15.01.2020. URL: https://inau.ua/news/novyny-inau/top-100-novynnykh-saytiv-suspilno-politychnoyi-tematyky-za-hruden-2019 (дата доступу: 27.01.2023). Третяк Ю. Ю. Портретування респондента як засіб його легітимації в жанрі французького газетно-журнального інтерв'ю. Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія: Філологічна. 2015. Вип. 58. С. 70–73. Шевко Д. Г. Легітимація агресії проти України в російському офіційному дискурсі. Стратегічна панорама. 2020. № 1–2. С. 48–57. Björkvall A., Höög C. N. Legitimation of value practices, value texts, and core values at public authorities. Discourse & Communication. 2019. Vol. 13(4). C. 398–414. Carvalho A. Representing the politics of the greenhouse effect: Discursive strategies in the British media. Critical Discourse Studies. 2005. Vol. 2 (1). C. 1–29. Doudaki V. Legitimation Mechanisms in the Bailout Discourse. Javnost: The Public. 2015. Vol. 22 (1). C. 1–17. Ekström M., Patrona M., Thornborrow J. News media and the politics of fear: Normalization and contrastive discourses in the reporting on terrorist attacks in Sweden and the UK. Discourse & Society. 2022. Vol. 33(6). C. 758–772. Fairclough N. Language and Power. UK : Longman, 1989. Fonseca P., Ferreira M. J. Through 'seas never before sailed': Portuguese government discursive legitimation strategies in a context of financial crisis. Discourse & Society. 2015. Vol. 26 (6). C. 682–711. Graber D. A. Mass media and American politics. Washington, D. C. : CQ Press, 1992. Igwebuike E. E., Chimuanya L. Legitimating falsehood in social media: A discourse analysis of political fake news. Discourse & Communication. 2021. Vol. 15(1). C. 42–58. Krzyżanowski M. Normalization and the discursive construction of "new" norms and "new" normality: discourse in the paradoxes of populism and neoliberalism. Social Semiotics. 2020. Vol. 30(4). C. 431–448. Lams L. Othering in Chinese official media narratives during diplomatic standoffs with the US and Japan. Palgrave Communications. 2017. 3 (33). C. 1–11. Mackay R. R. Multimodal legitimation: Selling Scottish independence. Discourse & Society. 2015. Vol. 26 (3). C. 323–348. Maeseele P., Raeijmaekers D. Nothing on the news but the establishment blues? Toward a framework of depoliticization and agonistic media pluralism. Journalism. 2020, Vol. 21(11). C. 1593–1610. Martín Rojo L., van Dijk T. A. There was a problem, and it was solved! Legitimating the expulsion of ʽillegalʼ immigrants in Spanish parliamentary discourse. Discourse & Society. 1997. Vol. 8(4). C. 523–567. Moernaut R., Mast J., Temmerman M., Broersma, M. Hot weather, hot topic. Polarization and sceptical framing in the climate debate on Twitter. Information, Communication & Society. 2022. Vol. 25 (8). C. 1047–1066. Oddo J. War legitimation discourse: representing ʽUsʼ and ʽThemʼ in four US presidential addresses. Discourse & Society. 2011. Vol. 22 (3). C. 287–314. Reyes A. Strategies of legitimization in political discourse: From words to actions. Discourse & Society. 2011. Vol. 22(6). C. 781–807. Ross A. S., Rivers D. J. Digital cultures of political participation: Internet memes and the discursive delegitimization of the 2016 U.S Presidential candidates. Discourse, Context and Media. 2017. Vol. 16. C. 1–11. Simonsen S. Discursive legitimation strategies: The evolving legitimation of war in Israeli public diplomacy. Discourse & Society. 2019. Vol. 30(5). C. 503–520. Thompson J. B. Ideology and modern culture. Critical social theory in the era of mass communication. Stanford : Stanford University Press, 1990. Vaara E., Tienari J. A discursive perspective on legitimation strategies in multinational corporations. Academy of Management Review. 2008. Vol. 33(4). C. 985–993. Vaara E., Tienari J., Laurila J. Pulp and Paper Fiction: On the Discursive Legitimation of Global Industrial Restructuring. Organization Studies. 2006. Vol. 27(6). C. 789–810. Vaara, E. Struggles over legitimacy in the Eurozone crisis: discursive legitimation strategies and their ideological underpinnings. Discourse & Society. 2014. Vol. 25 (4). C. 500–518. van Dijk, T. A. Ideology: A multidisciplinary approach. London; Thousand Oaks; New Delhi : Sage Publications, Inc., 1998. van Leeuwen T., Wodak R. Legitimizing immigration control: A discourse-historical analysis. Discourse Studies. 1999. Vol. 1(1). C. 83–118. van Leeuwen T. Discourse and Practice: New Tools for Critical Discourse Analysis. New York : Oxford University Press, 2008.