ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ СХОЖОСТІ НАСІННЯ ПРОСА ПРУТОПОДІБНОГО (PANICUM VIRGATUM L.)

Abstract

У статті висвітлені питання особливостей пророщування насіння проса прутоподібного (свічграсу), що забезпечують зниження стану його біологічного спокою і, відповідно – підвищення лабораторної схожості.З’ясовано, що недостатнє і надмірне зволоження ложа за пророщування насіння свічграсу впливало на інтенсивність його проростання але не було вирішальним для значного зниження його стану спокою та збільшення кількості пророслого насіння.Встановлено значний вплив температури пророщування на інтенсивність проростання насіння проса прутоподібного. При пророщуванні насіння за постійної температури воно інтенсивніше проростало, ніж за перемінної температури. Якщо на сьому добу обліку за постійної температури пророщування 20 °С без його попереднього охолодження було отримано 12 сходів, то за перемінної температури пророщування на цю ж добу, а також на 10 добу (енергія проростання) сходів ще не було.Попереднє охолодження насіння за пониженої температури 10 °С упродовж 14 діб і подальше його пророщування за постійної температури 20 °С забезпечило зниження стану спокою насіння і підвищення інтенсивності його проростання на 10-у добу з 15 до 61%, але за такого способу зниження стану біологічного спокою схожість насіння можна отримати через 34 доби. Тому було проведено дослідження з насінням свічграсу різних років сівби культури з метою удосконалення існуючого способу визначення схожості. Виявлено, що енергія проростання і схожість насіння більше залежали від років сівби свічграсу, ніж від терміну охолодження насіння перед його пророщуванням. У середньому по 24 дослідах не виявлено достовірної різниці з кількості пророслого насіння проса прутоподібного за охолоджування його упродовж 7 діб та пророщування за температури 20 0С, порівняно з контролем – охолоджування упродовж 14 діб.

Keywords

• зволоження ложе, термін охолодження, вегетація, схожість, біологічний стан спокою