Аутфітосозологічне оцінювання дендроекзотів відділу Pinophyta ботанічного саду Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Abstract

Здійснено інтегральне аутфітосозологічне оцінювання 41 виду деревних інтродуцентів відділу Pinophyta, які ростуть у ботанічному саду Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича в умовах відкритого ґрунту. Відповідно до значень вирахуваного для кожного виду аутфітосозологічного індексу досліджувані дендроекзоти віднесено до чотирьох аутфітосозологічних класів (II-V); найбільше видів (27) увійшли до ІІІ класу. Для рослин кожного із аутфітосозологічних класів охарактеризовано ознаки, які найістотніше впливають на фітосозологічну цінність видів: категорія раритетності у Червоному списку МСОП, фітогеографічне та історичне значення, регіональна репрезентативність та кількість штучних природоохоронних об'єктів у межах Чернівецької області, де росте той чи інший вид. Зокрема, найчастіше у дендропарках, парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва та у складі пам'яток природи Чернівецької області трапляються Thuja occidentalis L. (30 місцезростань), Pinus strobus L. (22), Platycladus orientalis (L.) Franco (19 місцезростань), і в межах 12-14 природоохоронних об'єктів – Pinus nigra J. F. Arnold, Ginkgo biloba L., Chamaecyparis pisifera (Siebold & Zucc.) Endl. Відзначено, що 51,2 % із досліджуваних видів трапляються, окрім ботанічного саду Чернівецького національного університету, також у дендропарках, парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва та пам'ятках природи місцевого значення Чернівецької області. Раритетні види деревних інтродуцентів відділу Pinophyta цінні як резерв генетичного матеріалу. Тому особливої охорони потребують ті з них, які перебувають під загрозою зникнення (категорія раритетності у Червоному списку МСОП – CR, EN та VU), а також ті, що увійшли до ІІ аутфітосозологічного класу (Taxodium distichum (L.) Rich., Sequoiadendron giganteum (Lindl.) J. Buchholz, Metasequoia glyptostroboides Hu & W. C. Cheng, Picea koyamae Shiras.), та частина видів, віднесених до ІІІ класу (зокрема, ті з них, які представлені 1-2 особинами лише у ботанічному саду Чернівецького національного університету, і не здатні розмножуватися насіннєвим шляхом). Під час розроблення рекомендацій з ефективної охорони досліджуваних деревних інтродуцентів варто звертати увагу на екологічні вимоги видів, оскільки від цього значною мірою залежить успішність росту і розвитку інтродуцентів.

Keywords

• раритетні деревні інтродуценти; чернівецька область; регіональна репрезентативність; аутфітосозологічні ознаки; аутфітосозологічний індекс