Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Mar 2023)
Оцінка органічного виробництва кормової сировини залежно від складу лучного агрофітоценозу
Abstract
Наведено результати дослідження щодо впливу складу травосумішей та рівня біологічного живлення на формування та кормову продуктивність сіяних лучних агрофітоценозів за органічного виробництва кормової сировини. З’ясовано реакцію одновидових посівів бобових трав та бінарних бобово-злакових травосумішок на дію комплексних мікроелементів у хелатній формі біохелат універсальний, що використовували для обробки насіння компонентів травосуміші шляхом замочування у 10 % водному розчині препарату (з розрахунку 3 л/т насіння) протягом 3–4 год та позакореневого (листкового) підживлення травостою методом обприскування у фазі кущіння злакових компонентів з нормою внесення 3 л/га. Шляхом весняного безпокривного висіву багаторічних бобових трав та бобово-злакових сумішей сформовано лучні агрофітоценози. Для сівби використано насіння конюшини лучної с. Передкарпатська 6, лядвенцю рогатого с. Аякс, козлятнику східного с. Кавказький бранець, пажитниці багаторічної с. Осип, тимофіївки лучної с. Підгірянка. Встановлено, що врожайність лучних агрофітоценозів за роками вегетації залежала як від умов температурного режиму і зволоження, так і від біологічних особливостей росту і розвитку вихідних травостоїв. Зокрема, очевидним є позитивний вплив інокуляції насіння багаторічних трав та обробки вегетативної маси мікродобривом біохелат універсальний незалежно від видового складу вихідних травостоїв. Динаміка формування лучних агрофітоценозів протягом 2017–2020 рр. показала максимальне насичення травостоїв конюшиною лучною у перші два роки в одновидових посівах (89,7–85,1 %) з подальшим зниженням частки до 29,7 на п’ятому році життя. Таку ж тенденцію спостерігали і в бобово-злакових сумішах, що пояснює значне зниження врожайності конюшини лучної з роками незалежно від фону живлення. Козлятнику східному характерний повільний старт розвитку і продуктивності в одновидових посівах та неконкурентоспроможність у сумішках за органічного виробництва кормової сировини. Травостоям лядвенцю рогатого, як одновидовим, так і в суміші зі злаками, характерне стале за роками насичення бобовим компонентом. У середньому за п’ять років експлуатації лучних угідь найвищі параметри продуктивності забезпечили посіви лядвенцю рогатого та конюшини лучної. Зокрема, одновидові ценози дозволили зібрати по 9,3– 10,0 т/га сухої речовини, 5,4–5,7 кормових одиниць та 0,7–0,8 т/га перетравного протеїну. Травосуміші з пажитницею багаторічною та тимофіївкою лучною характеризувалися дещо нижчою продуктивністю. Встановлено також достовірні прирости сухої речовини, кормових одиниць, перетравного протеїну за рахунок інокуляції насіння та обробки вегетативної маси мікродобривом біохелат універсальний. Достатній рівень продуктивності бобових та бобово-злакових фітоценозів як за природної родючості ґрунту, так і з використанням біохелату універсального для обробки насіння і вегетативної маси, безумовно, забезпечує високий рівень рентабельності вирощування кормової сировини. Протягом 2016–2020 рр. найвищі показники рентабельності вирощування органічної кормової сировини бобових трав та їх сумішок зі злаками забезпечили травостої лядвенцю рогатого, як одновидові, так і з пажитницею багаторічною та тимофіївкою лучною, незалежно від фону живлення – від 190,2–248,0 до 268,5–286,9 %.
Keywords
