Масовий штучний голод 1921–1923 рр.: суспільно-економічні наслідки легітимації комуністичного режиму в Україні

Abstract

У статті зроблено спробу на основі аналізу історико-статистичного матеріалу узагальнити наслідки легітимації комуністичного режиму в Україні (суспільно-економічні); підтвердити факти масового штучного голоду в 1921–1923 рр. та регулярного вилучення, вивезення зернохліба, продуктів харчування за межі України. Для забезпечення всебічного вивчення головних аспектів досліджуваної теми використано історичний, проблемно-хронологічний, історико-порівняльний, історико-психологічний методи; загальнонаукові – системний, аналізу, узагальнення, моделювання тощо; введено нові архівні матеріали з фондів ДАЗО, які підтверджують факти масового штучного голоду 1921–1923 рр., та нові архівні матеріали з фондів ДАХмО, що підтверджують факти регулярного та додаткового вилучення й вивезення зернохліба, зокрема за межі України. Зазначено, що більшовики після легітимації партійних і радянських організацій на українських землях, за допомогою ЧК, провадили конфіскаційну політику, продовольчу диктатуру, використали старі та створили нові механізми терору; у 1922 р. масовий голод охопив Запорізьку губернію, через недостатню допомогу люди були доведені до фізичного виснаження, харчування сурогатами, почалася смертність від голоду, спостерігалися випадки людоїдства; протягом 1922 р. було впроваджено систему обов’язкових додаткових вилучень (жита, пшениці) для голодуючих регіонів із регіонів, що постраждали менше, зокрема Подільської губернії; регулярні, додаткові вилучення, вивезення зернохліба за межі Подільської губернії мали пролонговані наслідки, що в подальшому призвели до стагнації аграрного сектору в краї, фактів голодування й опухання від голоду.