Визнання договору недійсним як спосіб захисту цивільних прав та інтересів осіб.

Abstract

Стаття присвячена розкриттю сутності інституту визнання договору недійсним як способу захисту цивільних прав та інтересів. Загалом, в статті аналізуються види недійсних договорів за складом спору, основні ознаки недійсних та оспорюваних правочинів, термін оскарження недійсних правочинів та підстави, що спричинили визнання договору недійсним. Розглядаються проблеми визнання договору нікчемним як самостійного засобу захисту цивільних прав. Акцентується увагу на тому, що швидкий розвиток ринкових відносин, вимагає стабільності договірних структур, які забезпечуються їх дійсністю. Однак у силу різних причин правочин може визнаватися недійсним. Факт наявності недоліків передбачених Цивільним кодексом України є підставою для звернення до суду з вимогою скасування правового рішення, яке виникло в результаті укладення угоди. В межах даної статті було досліджено судову практику, де з наведених прикладів судових рішень, зокрема, правових позицій Верховного Суду, в одних випадках, яскраво прослідковується відсутність єдиного підходу до вирішення справ про визнання правочинів недійсними і застосування наслідків їх недійсності, в інших – слугують підкріпленням позиції авторів щодо застосування норм цивільного законодавства. Тож, у сучасних умовах виникає багато не тільки теоретичних, а й практичних проблем, пов’язаних із неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права при ухваленні рішень щодо визнання недійсності договорів. На підставі проведеного дослідження, автори доходить висновку, що незважаючи на увагу до цього питання в літературі, а також наявність певних висновків вищих судових органів, для доктрини цивільного права не є єдністю у співвідношенні неукладення та недійсності договорів.

Keywords

• недійсність правочину
• мораль
• права та інтереси
• оспорювані правочини
• підстави визнання правочину недійсними
• помилка