Перспективи використання біологічного зворотного зв’язку в щелепно-лицьовій ділянці в процесі реабілітації хворих з ускладненим перебігом гострого порушення мозкового кровообігу

Abstract

Мета роботи — визначити перспективи використання апаратів біологічного зворотного зв’язку в щелепно-лицьовій ділянці у пацієнтів з вираженим неврологічним дефіцитом за гемітипом після гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК). Матеріали та методи. На базі Полтавської обласної клінічної лікарні в 2017–2018 рр. обстежено 50 хворих з ускладненим перебігом ГПМК за гемітипом. Результати. У пацієнтів з ураженою внутрішньою капсулою неврологічний дефіцит спостерігається у вигляді не лише геміпарезів, а й порушення роботи нервово-м’язового апарату щелепно-лицьової ділянки. В осіб із тяжким перебігом інсульту ураження м’язів щелепно-лицьової ділянки має такі вияви: неможливість розбірливого мовлення; дисфагія (у 28 % осіб); порушення повноцінного жування у зв’язку з неможливістю формування якісної харчової грудки, а інколи — утримання рідкої їжі в ротовій порожнині при порушенні роботи кругового м’яза рота. У результаті має місце недоїдання протягом усього етапу реабілітації. Так, у 57 % пацієнтів зменшилася маса тіла протягом перших 6 міс відновного періоду, а 22 % страждали від недоїдання на 6-му місяці після інсульту. Висновки. Проведений аналіз доводить можливість застосування біологічного зворотного зв’язку на основі електроміографії у щелепно-лицьовій ділянці для кращої реабілітації хворих з ускладненим перебігом ГПМК за гемітипом, що сприяє відновленню координованої дії нервово-м’язового апарату зубощелепної ділянки. Вдосконалення реабілітаційних заходів у щелепно-лицьовій ділянці для хворих з вираженим неврологічним дефіцитом після перенесеного інсульту має важливе значення для швидшого повернення їх до повноцінного життя.

Keywords

• нервово-м’язовий комплекс; інсульт; гостре порушення мозкового кровообігу; біологічний зворотний зв’язок; електроміографія; неврологічний дефіцит.