Структура землекористування в басейні річки Молочної: аналіз за дистанційними даними

Abstract

Метою цієї статті є аналіз структури землекористування в басейні річки Молочної з використанням дистанційних даних станом на 2021 рік, а також аналіз впливу землекористування на екологічний стан території. Основний матеріал. Річка Молочна протікає в межах Запорізької області і має статус найдовшої річки північ­но-західного Приазов’я. Фізико-географічні умови басейну річки площею 3450 км2 є сприятливими для ведення сільського господарства, що і спричиняє активне землекористування. Аналіз структури земного покриву виконаний нами за методологією проєкту LUCAS, вихідними даними слугували супутникові знімки Sentinel-2 за 2021 рік, коли територія ще не перебувала під окупацією. У програмному забезпеченні ArcGIS Desktop на територію нанесено сітку з розміром комірок 2×2 км, у центрі яких встановлено 877 контрольних точок. З метою мінімізації кількості помилок класифікацію усіх точок вибірки виконано методом візуального дешифрування, інформацію про присвоєний кожній точці клас земного покриву введено до атрибутивної таблиці. Укладена карта структури земного покриву басейну річки Молочної показує, що близько 69% земель використовуються для виробництва сільськогосподарської про­дукції, ще 12% складають землі населених пунктів, промисловості та транспорту, а 8,6% – ліси і лісовкриті площі. Для оцінки впливу наявної структури земель на екологічний стан території використано коефіцієнти антропогенного навантаження, екологічної стабільності та показник розораності території. За результатами розрахунків територія басейну річки Молочної зазнає високого рівня антропогенного навантаження, є екологічно нестабільною і харак­теризується кризовим рівнем розораності (67,17%), що значно перевищує середній показник розораності земель по Україні (54%). Таким чином, структура земель території інтересу не є збалансованою. Воєнні дії та окупація ро­сійськими військами також чинять негативний вплив на стан природних комплексів, однак повною мірою оцінити масштаб наслідків стане можливим лише після повної деокупації території. Висновки. Пріоритетним завданням оптимізації землекористування в басейні річки є зменшення площі ріллі й збільшення площі лісової та лучної рослинності, що дозволить стабілізувати агроландшафти і зупинити деградацію ґрунтів, посприяє збереженню біологічного різноманіття. Серед перспектив подальших досліджень – удосконален­ня методики класифікації землекористування в Україні та її гармонізація з європейськими стандартами, враховуючи оголошений країною курс на євроінтеграцію. Після закінчення воєнних дій і деокупації території слід приділити ува­гу створенню безпекової карти для аналізу структури і стану земного покриву у басейні річки Молочної та розробити проєкт оптимізації землекористування в регіоні для покращення екологічної ситуації.

Keywords

• землекористування
• структура земного покриву
• антропогенне навантаження
• екологічна стабільність
• розораність території
• дані ДЗЗ