Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Oct 2021)
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ФОРМИ СПРОЩЕНОГО ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ
Abstract
Стаття присвячена дослідженню інституту спрощеного позовного провадження у цивільному судочин- стві, а саме юридичної природи спрощеного позовного провадження, особливостей його процесуальної форми та висвітленню окремих питань, пов’язаних з реалізацією принципів цивільного судочинства під час розгляду і вирішення справ у порядку спрощеного позовного провадження. У статті розглядаються доктринальні положення щодо оптимізації цивільного процесу шляхом диференці- ації процесуальної форми цивільного судочинства і запровадження спрощених судових процедур, міжнарод- ні тенденції його розвитку у відповідному напрямі, теоретико-прикладні наукові підходи щодо виокремлення специфічних ознак процесуальної форми спрощеного позовного провадження у співвідношенні із загальним позовним провадженням, компаративістичний аналіз правового регулювання процедури розгляду «дрібних спорів» у законодавстві країн Ради Європи, а також перспективи подальшого реформування вітчизняного цивільного процесуального законодавства у площині імплементації спрощених судових процедур. У розрізі питання диференціації процесуальної форми позовного провадження цивільного судочинства ви- значено критерії розмежування загальної та спрощеної процедури розгляду цивільних справ у позовному про- вадженні, а саме: розмір позовних вимог (ціна позову); предмет позову (категорія справи); складність справи та пріоритетність її швидкого вирішення для сторін. Проаналізовано цивільне процесуальне законодавство та наукові доробки щодо визначення категорії справ, які підлягають розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та вироблено висновок про можливість віднесення до них вимог за якими може бути видано судовий наказ. Із урахуванням зазначеного з’ясовано, що однією із ознак, якою характеризується спрощене позовне провадження на відміну від загального позовного провадження є можливість розгляду вимог, які мають безспірний характер за існуванням таких умов: 1) за вимогами, з якими звертається особа може бути видано судовий наказ (перелік таких вимог є вичерпним); 2) реалізація особою права альтернативного вибору виду цивільного судочинства, в порядку якого будуть розглядатися відповідні вимоги – звернення особи до суду у спрощеному позовному провадженні. У площині вирішення судом питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням специфіки його процесуальної форми, розглянуто наукові погляди та судову практику (ви- сновки) Європейського суду з прав людини стосовно особливостей реалізації галузевих принципів цивіль- ного судочинства, зокрема принципу пропорційності, диспозитивності, змагальності та загальновизнаного принципу цивільного судочинства – права на суд у разі проведення судового засідання без участі учасників справи. За результатами проведеного дослідження вироблено висновки.
Keywords
