Відмежування кримінальних правопорушень, вчинених в стані сильного душевного хвилювання, від суміжних складів кримінальних правопорушень

Abstract

Досліджується позиції вчених, а також положення чинного законодавства та проєкту Кримінального кодексу України в частині відмежування кримінальних правопорушень, вчинених в стані сильного душевного хвилювання від суміжних складів кримінальних правопорушень. Проведений аналіз судової практики та практики правозастосування за вчинення умисних вбивств в стані сильного душевного хвилювання, матір’ю своєї новонародженої дитини та при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Визначено теоретичні підходи щодо кваліфікації діянь, вчинених в стані сильного душевного хвилювання та позиції із врахуванням судової практики щодо відмежування кримінальних правопорушень, вчинених в стані сильного душевного хвилювання від суміжних складів кримінальних правопорушень. Обґрунтовано, що для правильної кваліфікації злочинів, вчинених в стані сильного душевного хвилювання, необхідно встановити не лише ознаки складів відповідних злочинів, а й розмежувати їх від суміжних складів злочинів, оскільки від цього залежить вид та ступінь відповідальності особи за скоєне кримінальне правопорушення, а також міра покарання, яка призначається у випадку визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення.

Keywords

• склад кримінального правопорушення
• стан сильного душевного хвилювання
• кримінально-правова кваліфікація
• відмежування кримінальних правопорушень