Політика ЄС у ділянці обігу земель сільськогосподарського призначення: загальна характеристика

Abstract

В умовах розвитку земельної реформи в Україні та її наближення до членства в ЄС осо­бливої актуальності набуває вирішення питання обігу земель сільськогосподарського призна­чення. Запропонована до уваги стаття присвя­чена аналізу політики Союзу щодо розроблен­ня та реалізації нормативно-правових актів, які регулюють обіг земель сільськогосподарського призначення, з огляду на її доктринальне та практичне значення в контексті перехідного періоду в Україні. Досліджено питання склад­ного взаємозв'язку між законодавством ЄС та регулюванням права власності на землю в його державах-членах. Проаналізовано юридичну базу, передбачену статтею 345 Договору про функціонування ЄС, яка зберігає автономію держав-членів в ухваленні рішень щодо права власності на землю, водночас наголошуючи на дотриманні принципів вільного руху капіталів. Запропоновано короткий огляд ключових юри­дичних інструментів Союзу, які стосуються ро­зробки та реформування земельної політики, спільної аграрної політики та фінансового ре­гулювання, що безпосередньо впливають унор­мування земельних відносин, у тому числі права власності на сільськогосподарську землю. Крім того, запропоновано ознайомитися із аналізом політики ЄС щодо вирішення таких проблем як концентрація земельних ділянок та масове відчуження власності, у т. ч. рекомендації для країн-членів щодо захисту сільськогосподарсь­ких земель від спекулятивних операцій та мо­нополізації. Також обговорено нещодавні судові прецеденти, зокрема, рішення Суду ЄС щодо запровадження в Болгарії вимог про місце про­живання для придбання землі, яке підкреслює суперечності між цілями національної політики та принципами ЄС у досліджуваній ділянці.

Keywords

• земельна реформа
• землі сільськогосподарського призначення
• Європейський Союз
• ринок землі
• законодавство ЄС
• вільний рух капіталу