Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія (Sep 2024)

Духовенство Чернівецько-Буковинської єпархії на початку 1980-х років

  • В’ячеслав Оліцький

DOI
https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-49-44-50
Journal volume & issue
no. 49

Abstract

Read online

Метою дослідження є аналіз структури, становища та визначення основних тенденцій в середовищі православного духовенства Чернівецько-Буковинської єпархії початку 1980-х років, а також вивчення його ролі та впливу на соціокультурні та релігійні процеси в регіоні. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових і спеціально-історичних методів дослідження, у тому числі проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, типологічного, діахронного та ін. Наукова новизна полягає в тому, що вперше духовенство Чернівецько-Буковинської єпархії початку 1980-х років стало об’єктом окремого наукового дослідження. Висновки. Духовенство Чернівецько-Буковинської єпархії на початку 1980-х років було достатньо однорідним, а його кількість сталою, сягаючи в середньому 150 осіб. Така кількість священнослужителів не задовольняла потреб єпархії. Близько третини священників мали понад 60 років, що подекуди не дозволяло їм в повній мірі справлятися із навантаженням, яке існувало. Така ситуація в першу чергу пов’язана із заходами радянської влади, які спрямовувалися проти висвячення нових священників, особливо молоді та осіб середнього віку і перепон щодо їхнього вступу до духовних навчальних закладів. Незважаючи на це, більшість священників єпархії мала належну духовну освіту. Як вихід із ситуації, правлячий архієрей висвячував на вакантні парафії священників із числа здібних псаломщиків та хористів, які зобов’язувалися отримати заочно необхідну духовну освіту. Православні священники відігравали важливу роль у житті віруючих регіону, забезпечуючи задоволення їх релігійних потреб. В області відзначалася значна кількість виконання релігійних треб та присутність вірних на богослужіннях, зокрема молоді. Важливою складовою служіння була проповідницька діяльність. На матеріальне становище священників впливала з одного боку, значна відвідуваність храмів та виконання релігійних треб, що сприяло досить високому матеріальному забезпеченню, а з іншого, – радянська дискримінаційна податкова політика та інші способи визискування коштів із духовенства.

Keywords