Психологічний Часопис (Jul 2019)
ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПРАВООХОРОНЦІВ – УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ
Abstract
Аналіз виконання професійних завдань правоохоронцями Національної гвардії України в умовах проведення антитерористичної операції дозволяє говорити про значне погіршення стану психологічного і фізичного здоров’я правоохоронців. Найбільше занепокоєння викликає психологічний стан правоохоронців, які зазнали впливу стрес-факторів антитерористичної операції (перебували під обстрілом, застосовували зброю на ураження живої сили противника, поранені, були свідками загибелі товаришів по службі, поранення людей, залучалися до роботи із залишками тіл загиблих, полонення (заручники)) і, як наслідок, в майбутньому висока ймовірність виникнення психологічної травматизації правоохоронців з подальшим розвитком посттравматичних стресових розладів. Згідно з державною статистикою країни кількість учасників антитерористичної операції, які потребують психологічної реабілітації стає дедалі більше, але недосконала її система не дозволяє скористатися психологічною реабілітацією в повній мірі. Незважаючи на існуючи нормативно-правові засади, що регламентують надання психологічної та медичної допомоги учасникам антитерористичної операції та існуючи заходи щодо вдосконалення психологічного забезпечення професійної діяльності працівників Міністерства внутрішніх справ серйозне занепокоєння зростання суїцидальної активності серед правоохоронців - учасників антитерористичної операції. Всього з початку антитерористичної операції кількість військовослужбовців, причини загибелі яких не пов’язані з безпосереднім веденням бойових дій, складає понад 1300 осіб, з них внаслідок самогубств – 259. У статті розкрито результати узагальнення нормативно-правових документів, що регламентують надання психологічної дороги учасникам антитерористичної операції та обґрунтовані результати дослідження щодо розподілу функцій між фахівцями медичного реабілітаційного центру: психолог-консультант; психолог-тренер; сімейний психолог; сексолог / сексопатолог. Визначені основні завдання для складання програми психологічної реабілітації, представлені заходи на вибір та обов’язкові заходи. Серед напрямків реалізації програми психологічної реабілітації нами визначено: психологічний; корекційно-відновлювальна та розвивальна робота; спортивний; соціальний; просвітницько-методичний. Стаття містить підходи щодо оцінювання за двома критеріями: суб’єктивний, що відбиває думку учасників про сильні і слабкі сторони програми; про зміну їхнього емоційного стану протягом і після закінчення програми (за допомогою опитування за анонімною анкетою; об’єктивний – психодіагностичні методики.
Keywords
