Мова як аутопоезисний елемент соціального конструювання

Abstract

У статті досліджено конструктивістські контексти феномену мови. У дослідженні автор акцентує увагу на аутопоезисній й віртуальній природі мови в просторі соціального. Особлива увага приділяється ролі мови у конструктивістських механізмах творення соціальної реальності сучасних суспільств. Розглядаються можливості мови щодо зміни конфігурацій соціального буття. Соціальна реальність у всій складності її розумінь постає як конструкт, утворений певним станом взаємозв’язків між найрізноманітнішими соціальними структурами і набуває чіткого віртуального «відбитку» в мові.

Keywords

• мова
• самовідтворення
• віртуальність
• соціальне конструювання
• соціальна реальність
• аутопоезис