Психолінгвістика (Apr 2018)
Трансформація поняття «біженець» в українській та німецькій мовах (приклад психолінгвістичного аналізу)
Abstract
Cтаття присвячена вивченню дискурсивних трансформацій поняття БІЖЕНЕЦЬ у порівнянні з даними українсько- та німецькомовних лексикографічних джерел. Мета статті – за допомогою психолінгвістичного аналізу визначити зміни значеннєвого складу лексем «біженець/Flüchtling», що зумовлені новітними дискурсивними соціально-політичними практиками. Психолінгвістичний аналіз складався з двох частин - лексикографічноо аналізу та рецептивного експерименту, які дозволили порівняти лексикографічне значення лексеми «біженець/Flüchtling» (історично сформоване) із психолінгвістичним (дискурсивними значеннєвими модифікаціями, зумовленими соціально-політичними подіями 21 століття). Під лексикографічним значенням розуміється словникове тлумачення, під психолінгвістичним – інтерпретація експериментальних даних, яка дозволяє визначити значення, пов’язані зі словом у свідомості носіїв мов, що досліджуються. Співставлення лексикографічних значень і тих, що отримані під час рецептивного експерименту, продемонструвало низку суттєвих відмінностей: у свідомості носіїв мов, на відміну від лексикографічних джерел, деталізуються причини біженства (страх стати жертвою переслідувань, стихійне лихо, кліматичні катастрофи, загроза життю); значеннєві компоненти, отримані за допомогою рецептивного експерименту більш емоційно окрашені (пошук безпеки, безкоштовна робоча сила, духовні причини біженців, дискримінація); у свідомості носіїв мов відбувається відродження етимологічних значень (`той, хто потребує захист`, `той, хто все втратив`, `утікач/вигнанець`); рецептивний експеримент сприяв виявленню соціальних причин біженства, актуалізованих у свідомості носіїв мов (голод, безробіття, нестатки, низький рівень життя, злидні, економічна криза); рецептивний експеримент дозволив деталізувати зовнішні обставини, що зумовлюють біженство (війна, терор, зовнішня агресія, окупація, диктатура, насилля, конфлікти). Психолінгвістичне значення лексем «біженець/Flüchtling» виявилося набагато ближчим до мовної свідомості носіїв мови, ніж лексикографічне, хоча можна допустити, що при будь-яких експериментах завжди залишаються семантичні компоненти, не актуалізовані конкретними опитуваними у проведених експериментах.
Keywords
