Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Jun 2023)
Вплив способів удобрення та режимів використання на формування бобово-злакового травостою
Abstract
У сучасних умовах виникає потреба в дослідженні сортових особливостей багаторічних бобових і злакових трав, їх реакції на агроекологічні умови вирощування, дози та види мінеральних добрив і режими використання травостоїв. У статті представлено результати досліджень впливу мінеральних добрив та режимів використання на формування бобово-злакової травосумішки при вирощуванні в умовах Передкарпаття. Польові дослідження виконували на експериментальній базі Передкарпатського відділу наукових досліджень Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН (с. Лішня Дрогобицького р-ну Львівської обл.). Дослід закладено літнім безпокривним способом сівби в 2020 р. Агротехніка на дослідних ділянках була загальноприйнятою, за винятком елементів, які вивчали в досліді. Мінеральні добрива використовували у формі нітроамофоски. Згідно зі схемою проводили обробку вегетуючих рослин у фазі кущення препаратом міра РК та обробляли насіння бобових перед сівбою бактеріальним препаратом ризобофіт. У досліді використано травосуміш такого складу: конюшина лучна, 3,8 млн шт./га (7 кг/га), лядвенець рогатий, 2,7 млн шт./га (4 кг/га), конюшина гібридна, 5 млн шт./га (4 кг/га), тимофіївка лучна, 10 млн шт./га (5 кг/га), пажитниця багаторічна, 3,8 млн шт./га (8 кг/га) та грястиця збірна, 3,7 млн шт./га (3 кг/га). Встановлено, що вихід сухої речовини становив від 8,82 до 10,05 т/га за триразового використання та від 10,50 до 14,16 т/га за дворазового скошування травостою. Незалежно від режиму використання чи внесення добрив найвищий вихід сухої маси одержали в першому укосі. Обробка вегетуючого травостою препаратом міра РК була ефективною лише за триразового використання, де підвищувала врожайність на 0,35 т/га сухої речовини, і саме цей варіант виявився найбільш продуктивним, оскільки забезпечив найкращий показник у досліді. Найефективніше проявив себе варіант з внесенням N30P30K30 та передпосівною обробкою насіння бобових ризобофітом, який дозволив отримати найвищу врожайність – 14,16 т/га сухої речовини. Вищий відсоток сіяних бобових трав спостерігали за дворазового використання сінокосу, де в першому укосі їх вміст був у межах 59,7‒93,4 % зеленої маси. Водночас вміст злакових трав становив лише від 6,6 до 40,3 %.
Keywords
