Три культурних «образи» однієї теми: Петрарка й німецькі інтерпретатори XVI ст.

Abstract

500-річчя з часу початку німецької Реформації підсилює актуальність теми статті. Вчені все більш аргументовано показують, що початок XVI ст. став часом не тільки величезної соціальної напруги, але й інтенсивної культурної діяльності. У статті на прикладі діалогу італійського гуманіста Петрарки «Про втрату майна», епіграфів 1530-х рр. німецького священика Пінітіана і ксилографії 1520 р. Майстра Петрарки автор виявляє, як взаємодіють між собою три «тексти». Автор доходить висновку, що діалог яскравий, написаний у жанрі світських міркувань, багато в чому спирається на посили стоїків, що не менше – на досвід століття, завершується оптимістично. З усієї цієї палітри священик і протестант Пінітіан вибирає тему збитків, акцентуючи її. У загальній дидактиці він близький до Петрарки, але абсолютно виключає з епіграфів античні приклади і тему фортуни. Він міркує в інших культурних параметрах. Майстер Петрарки реалістично вирішує художнє завдання через розкриття конкретної теми: аварії корабля. Три учасники схожим чином трактують виклики долі, протиставляючи їм чесноти, християнські або стоїчні, гідну чоловічу поведінку і опір обставинам. Вони, хоч і не в рамках однієї картини світу, заявляють, що головні цінності людини не зменшуються зі втратою майна.

Keywords

• Петрарка, Майстер Петрарки, Пінітіан, Реформація, Ренесанс, фортуна, багатство, бідність