ДОСВІД СТВОРЕННЯ ТА АПРОБАЦІЇ МЕТОДИКИ «ШКАЛА АНТИРОСІЙСЬКОСТІ» («ШАР»)

Abstract

У статті описано авторську методику діагностики політико-психологічного феномену антиросійськості. Остання визначається як різновид соціальної уста­новки до негативного (критичного) сприймання Росії як держави (у політико-економічному вимірі) та країни (у культурному плані). Наведено результати емпіричного дослідження антиросійськості мешканців різних політико-ідеоло­гічних регіонів України навесні 2015 р. («Північний Схід», «Галичина», «Пів­день» та «Схід без Донбасу», n = 253, 87 чоловіків та 166 жінок), що дало змогу виокремити три типи цього явища: 1) політико-економічний – критичне став­лення до внутрішньої та зовнішньої політики Росії, її економіки і, відповідно, співробітництва з нею; 2) культурний – антипатія до Росії як країни, її культур­ної спадщини, заперечення культурної та історичної близькості народів Росії й України; 3) мовний – критичне ставлення до російської мови та культурних каналів її трансляції, відмова в наданні їй офіційного статусу. Описано алго­ритм створення авторського опитувальника «ШАР» (шкала антиросійськості), котрий містить 16 завдань, розподілених за трьома згаданими вище типами. На­ведено результати перевірки валідності та надійності методики, які дали змогу розглядати її як перспективний діагностичний інструмент політико-психологіч­них та соціологічних досліджень масової політичної (геополітичної) свідомості. Показано регіональні особливості поширення антиросійських установок. Зокре­ма, було виявлено, що найвищі показники антиросійськості (за всіма типами) мали місце в досліджуваних із Галичини, а найнижчі – в мешканців Півдня. У представників Східної України порівняно з усіма іншими регіональними група­ми були найбільші показники стандартного відхилення. Ключові слова: установка, Росія, антиросійськість, методика, надійність, валідність, норми.